Погоріла, Осіпова, ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

К. Д. Погоріла, здобувач вищої освіти
Л. В. Осіпова – науковий керівник, канд. екон. наук, доцент
Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ

ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Україна на сьогоднішній день перебуває в стані економічної та політичної кризи, що були зумовлені рядом макро- та мікроекономічних факторів. В цих умовах поведінка споживачів зазвичай змінюється та на ці зміни потрібно швидко реагувати, продуктово – ринкову стратегію необхідно підлаштовувати до потреб споживачів. Адже маркетингова концепція будується на поведінці споживача. Знання та розуміння поведінки споживачів – ключ до успішного ведення маркетингової діяльності. Відмінний результат стратегічного розвитку компанії може бути досягнутий завдяки розуміння мотивів потенційних споживачів, грамотного аналізу процесу прийняття рішень щодо придбання послуг та товарів споживачами [1, с. 2]/
На жаль, в Україні дослідження та вивчення поведінки споживачів не набули належної уваги. Це зумовлено відсутністю розуміння та можливостей фінансування такого роду процесів українськими підприємствами, що не усвідомлюють можливості, які дає використання механізмів поведінки для повноцінного впливу на процес прийняття рішень споживачами щодо купівлі послуг та товарів.
Події, які зараз відбуваються, зокрема війна та наслідки локдауну COVID-19 в Україні, змінили реалії життя українців, відповідно у споживачів змінилися вимоги до товарів і послуг. Сьогодні як виробникам так і споживачам необхідно адаптуватися до нових реалій життя.
Дослідженням поведінки споживачів займалася велика кількість науковців таких як: К. В. Бажеріна, О. В. Чорненко, К. О. Афанасьева [1], Н. С. Косар, М. М. Мамчин., А. О. Баран [2], Г. П. Жалдак, А. М. Яценко [3]. Але сьогодні є необхідність в аналізі поведінки покупців на споживчому ринку в умовах воєнного стану, яка значно впливає на попит ринку і змушує продавців та виробників адаптувати свої пропозиції до зміни попиту [2, с.2].
Навіть маючи однаковий дохід, споживачі мають різні потреби та вподобання відповідно при цьому можуть приймати різні рішення щодо придбання тієї чи іншої послуги або товару. Тобто було б неправильно враховуючи результати тільки досліджень, розробляти стратегію підприємства, що буде однаковою для всіх споживачів. Неможливість дослідження і передбачення споживацької поведінки абсолютно всіх суб'єктів ринку – це основна складність досліджень мікроекономічної теорії. Саме по цій причині підприємства вимушені керуватися такими стратегіями продажу, які будуть задовольняти принаймі більшу частину населення [3, с. 2].
Компанія Info Sapiens провела дослідження «Споживчі настрої в Україні», де визначила, що індекс настрою споживачів в наслідок пандемії та ведення війни значно погіршився. Тобто, індекс споживчих інтересів України у квітні 2022 р. зменшився на 6,8 пункти, досягнувши 85,6 пункти. Дане падіння спричинене зменшенням усіх його складових, таких як індекс поточного матеріального становища населення України, який продовжує стрімко знижуватись від початку війни та індекс очікуваного розвитку економіки. Це зумовлено тим, що українські споживачі знаходяться зараз в скрутних економічних умовах, тому свій вибір роблять виважено та обдумано. В умовах зростання цін на послуги та товари переважна більшість громадян України змушує заощаджувати свої кошти. Кількість людей, що втратили роботу на кінець липня 2022 р. зросла до 39% (за результатами опитування українців, проведеного за методологією Міжнародної організації праці), в той час як на Сході України показник сягнув 57% людей. Варто зазначити, що за підрахунками НБУ у II кварталі 2022р. ВВП в Україні зменшився приблизно на 40% в порівнянні з таким самим періодом 2021 р [2, с. 6].
В таких умовах набуває неабиякого значення підтримка з боку держави, а саме державна політика ціноутворення. Держава , особливо в умовах війни. Інших кризових явищ не має стояти осторонь і вповадити політику регулювання цін особливо на продовольчому ринку Ці методи і механізми впроваджуються в тій або іншій мірі в усьому світі [4].
В умовах пандемії та воєнного стану значно зріс попит і на лікарські препарати та медичні засоби. В цей час в пріоритеті для людей опинилися препарати для лікування хронічних захворювань а також заспокійливі препарати. Якщо розглядати категорію одягу та взуття, то середній чек залишився на рівні довоєнного часу. Але середній чек на товари для дітей виріс на 12% від лютого 2022 р. Найшвидше зростання в онлайні відновила категорія зоотоварів, середній чек якої виріс на 10%. З березня 2022 р. така категорія як косметика та господарські товари скоротилася, але згодом почала зростати, так як люди почали пристосовуватися до потреби догляду за собою. В основному середній чек на ці товари зріс на 80%. Також помітно зріс попит і на побутову техніку та електроніку. Це сприяло переміщенням багатьох підприємств та людей у нові регіони проживання. Варто відзначити, що на поведінку споживачів у процесі закупівлі ними товарів впливають і маркетингові комунікації. Сьогодні споживачі довіряють відгукам інших покупців в інтернеті а також рекомендаціям родичів чи знайомих. При закупівлі товарів вони враховують також підтримку продавцями армії України, звертають увагу на продавців, які роблять внесок в економіку країни та ЗСУ. При виборі товарів у процесі закупівлі споживачами онлайн враховують і час доставки.
Отже, наразі населення України відчуває на собі негативні наслідки пандемії COVID-19 та воєнного стану, що значною мірою впливає на купівельну спроможність та власних потребах. Наслідки цих подій суттєво позначилися на економічному розвитку України. В наслідок високого безробіття скоротилися доходи громадян, а їх потреби змінилися у напрямок безпеки та здоров’я, також суттєво попит людей зменшився на предмети розкоші, туристичний відпочинок. Варто зазначити також на ріст закупівель онлайн. В таких умовах виробникам та продавцям товарів необхідно вносити зміни у свій асортимент, перерозподіляти логістичні та маркетингові бюджети на регіони, до яких переїхали українці, вибудовувати цінову політику; розвивати комунікаційну та збутову діяльність у напрямі використання важелів цифрового маркетингу, взявши до уваги зміну настроїв, потреб та мотивів закупівлі споживачами товарів [2, с. 7].

Список використаних джерел
1. Бажеріна К. В., Чорненко О. В., Афанасьева К. О. Зміна споживчої поведінки в умовах кризи. (2018) URL : http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/64.pdf
2. Косар Н. С., Мамчин М. М., Баран А. О. Дослідження зміни поведінки в сучасних умовах. (2022) URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1978/1905
3. Жалдак Г. П., Яценко А. М. Аналіз факторів та моделей поведінки споживача.(2021) URL: http://ppb.khadi.kharkov.ua/article/view/244315
4. Державне регулювання цін на продовольчі товари / Л. В. Осіпова // Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка. - 2015. - Вип. 730-731. - С. 33-36. URL : file:///C:/Users/User/Downloads/Nvchu_ec_2015_730-731_9.pdf