Осіпова, Лозинська, ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
economicstoday2023 :: Тематичні напрями конференції: :: «Економіка сьогодні: проблеми моделювання та управління» :: 2. Цифрові трансформації в економіці, державному управлінні та місцевому самоврядуванні.
Сторінка 1 з 1
Осіпова, Лозинська, ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Л. В. Осіпова, канд. екон. наук, доцент
А. А. Лозинська, здобувач вищої освіти
Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Для забезпечення різних потреб суспільства, що з року в рік динамічно розвивається, економічна система повинна постійно оновлюватися, аби відповідати часовим вимогам, які супроводжуються стрімкою модернізацією, глобалізацією, інформатизацією та цифровізацією поряд із зростаючими стандартами. Тому наразі в Україні необхідно забезпечувати сучасні механізми реалізації на національному, регіональному та локальному рівнях.
На сьогоднішній день ми маємо значно пришвидшену модель цифрових технологій, розвитку якої передувала масштабна пандемія COVID-19. Як наслідок, суспільство було вимушене трансформувати ринки купівлі-продажу товарів і послуг, та прискорити розвиток цифрових інструментів. Відбулося впровадження автоматизації, робототехніки та штучного інтелекту. Згідно з дослідженням Deloitte, близько половини опитаних у 2018 році керівників компаній визнали, що реалізовують проєкти з автоматизації бізнесу: 24 % використовують ШІ та робототехніку для виконання рутинних завдань, 16 % – для підвищення кваліфікації персоналу і 7 % – для повної реструктуризації діяльності компанії. Але на фоні низки позитивних факторів, відображаються негативні соціально-економічні тенденції: бідність, безробіття та соціальна нерівність, що призводять до формування незвичних умов життя і діяльності в населених пунктах України.
Враховуючи обставини, що склалися, необхідно посилити роль органів влади задля врегулювання процесів соціально-економічного розвитку суспільства на основі широкої інклюзії різних верст населення та інтегрування ідей, дій, ініціатив та програм, що забезпечуватимуть умови для користування цифровими технологіями в різних сферах економічної діяльності [1].
Також, Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства в Україні передбачено створення ринкових стимулів, мотивацій, попиту та формування потреб у використанні цифрових технологій, продуктів та послуг для підвищення ефективності, конкурентноспроможності та національного розвитку українського промислового сектору і сфери життєдіяльності, бізнесу та суспільства задля зростання обсягів виробництва високотехнологічної продукції та національного добробуту.
Концепція передбачає набуття громадянами цифрової компетентності на рівних засадах, визначає сфери цифровізації та стимулювання внутрішнього ринку виробництва за використання та споживання цифрових технологій [2].
Загалом, цифрові технології є невід’ємною частиною життя кожної людини. З одного боку, вони впливають на розвиток соціально-економічних процесів на макро- та мікрорівнях кожної країни світу, підіймаючи економічну систему на якісно новий рівень. З іншого боку вони вимагають висококваліфікованої кадрової підготовки для забезпечення умов модернізації економіки відповідно до сучасних вимог. Важливим фактором даного процесу є компетентність працівників, стратегічне і креативне мислення, володіння технічними навичками або вміння швидко опановувати ключові завдання.
Впровадження цифрових технологій підприємства допомагає вдосконалювати усі сфери його діяльності, розширює можливості для інформаційно-комунікаційної взаємодії між контролюючими органами, спрощує логістичний ланцюг постачання. Для цієї реалізації важливо залучити IT- спеціалістів та кібернетиків, підготувати персонал до роботи у «цифровому» режимі та забезпечити підприємства необхідними технологіями з ефективною системою захисту даних [2].
Динамічна діджиталізація та цифровізація технологій призводить до значних перетворень у всіх сферах суспільної діяльності. Як одним із результатів, спостерігається прояв Четвертої промислової революції (4ПР) - розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з як найменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес. Вона включає в себе такі складники Industry 4.0 як: кіберфізична система, автоматизоване підприємство, інтернет-послуги та інтернет-взаємодія. Для вітчизняних підприємств, які впроваджують досягнення цієї революції, з’являється можливість отримання конкурентних переваг на світових ринках.
За прогнозами економічних форумів, більшість технологій 4ПР стануть загальнодоступними у 2027 році. Вважається, що це стане початком нової ери штучного інтелекту, як сприятливого періоду для більш комфортних умов праці населення, убезпечення їх від монотонних і ризикованих завдань. Інноваційний метод в економіці здатний збільшити задоволеність клієнтів і покращити якість, але посилить конкурентну боротьбу та підвищить вимоги до персоналу. Попри це, суттєвим недоліком промислової революції являється перехід до автоматизації виробничих процесів, що в подальшому призведе до втрати багатьох робочих місць. На сьогоднішній день світові експерти удосконалюють технологічний процес, покращують роботів для підвищення рівня когнітивних здібностей при обов’язковому збереженні соціального благополуччя, та задля зростання економічних показників [3, с. 8-9].
У 2023 році характерним є перехід від ринкової економіки до цифрового бізнес-середовища у всіх секторах національної економіки. Все тому, що створення сучасного цифрового простору та відповідної для нього інфраструктури є вигідним для всіх верств населення. На даний момент активний розвиток українських підприємств в умовах ринкових відносин передбачає вихід на зовнішні ринки, що в свою чергу впливає не лише на рівень особистої конкурентоспроможності, а й на конкурентоспроможність економіки країни на міжнародній арені в цілому, адже кожна країна повинна реалізувати свій потенціал не лише за рахунок внутрішньоекономічної діяльності, але й зовнішньої. Досвід роботи вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках передбачає великі технологічні розриви (виробничих, технологічних, управлінських процесів) у порівнянні із закордонними підприємствам. Їх подолання можливе завдяки запровадженню і використанню новітніх цифрових технологій. Цифровізування надає можливості підприємствам дистанційно дізнаватися про актуальні потреби зовнішнього ринку та швидко на них реагувати. [4, с. 2-3]. Зовнішньоекономічна діяльність є важливою умовою її економічного зростання, оскільки інтенсивного розвитку набувають процеси інтеграції, транснаціоналізації, поділу праці, глобалізації світового господарства в сучасних умовах тощо [5, с. 158]. Значну роль у міжнародних відносинах країни відіграє експортний потенціал як одна із гарантій економічної стабільності та безпеки. Національна економіка є експортоорієнтованою і більше третини ВВП України (34,01% ) у 2021 році було сформовано за рахунок надходжень від експортних операцій [6, с. 51]. Вагомим кроком у розвиток цифровізації еконміки країни також стає впровадження цифровізації у міжнародній торгівлі, що відбувається за рахунок електронної комерції, інформаційно- комунікаційніх послуг, цифрові платформи електронних комунікацій.
Однією із суттєвих проблем модернізації, цифровізації та економічного спаду в Україні стала війна. Лише за перший місяць український бізнес зазнав більших збитків, ніж за два роки пандемії, тому наразі триває оцінка масштабу пошкоджень та можливих довгострокових наслідків. Серед проблем у веденні бізнесу та отриманні доходів на сьогоднішній день визначено: нестачу замовлень через низку ризиків та збільшення термінів виконання, логістичну проблему, нестачу сировини, брак працівників спричинений вимушеним виїздом населення закордон, пошкодження чи повне зруйнування потужностей тощо [7, с. 229].
Але попри це бізнес знаходить шляхи розвитку, і завдяки цифровим технологіям співпрацює з іноземними компаніями та брендами, відновлює експортну діяльність, попри черги на західних митних кордонах та неможливістю здійснювати експорт морем, просуває українські продукти і послуги на зовнішніх ринках, шукає нові напрями та можливості для роботи. Повільне відновлення експорту почалося з травня 2022 року, завдяки розблокуванню українських портів. Загалом, за 9 місяців 2022 року, Україна експортувала товарів на суму 33 млрд дол. США, що на 31,5% менше, ніж обсяг за аналогічний період 2021 року. Експорт за вересень склав 4 млрд 144 млн доларів і став найкращим результатом з лютого 2020 року. Для порівняння, у серпні 2022 обсяг експорту складав 3 млрд 363 млн доларів [6, с. 52].
Отже, цифрові технології відіграють надзвичайно важливу роль в умовах сьогодення, а перспективи вивчення можливостей цифрового розвитку сприятимуть зміцненню соціально-економічного потенціалу України та зменшенню різних видів нерівностей, підноситимуть потенціал країни у внутрішньоекономічній та зовнішньоекономічній діяльності, виховуватимуть нове висококваліфіковане покоління фахівців, IT-працівників та кібернетиків, і зрештою, змінюватимуть майбутнє сильної незалежної Держави на краще.
Список використаних джерел
1. Кожина А. Застосування цифрових технологій при інклюзивному місці розвиткку. URL: http://surl.li/mknyy
2. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
3. Тельнов А., Решміділов С. Тенденції розвитку маркетингового менеджменту персоналу в умовах четвертої промислової революції. .Вісник Хмельницького національного університету. №6. Том 2. С. 7- 12. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2023/01/2022-312-62-01.pdf
4. Нагірна М. Я. Особливості впливу цифровізування на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах війни та післявоєнний період: плановий аспект. Економіка та суспільство. Випуск # 54. 2023. URL: http://surl.li/moawm
5. Ільченко М.О., Зарецька Л. М., Кулініч О. А., Федоренко Н.М. Проблеми запровадження цифрової економіки та її вплив на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств України. 2021. Вип. 1(33). С. 155-165. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/3325/1/%2b%d1%80%d0%b5%d0%bf.14.pdf
6. Осіпова Л. Динаміка експорту України в умовах повномасштабної війни: проблеми та можливі шляхи їх усунення в контексті євроінтеграції. Вісник Хмельницького національного університету. №6. Том 2. С. 50- 55. URL: http://surl.li/mngbb
7. Шевчук В. Міжнародний бізнес в Україні під час війни. Управління та адміністрування в умовах протидії гібридним загрозам національній безпеці: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22 листопада 2022 року). К. : ДУІТ, ХНУРЕ. 2022. С. 229-231. URL: https: http://surl.li/enebc
А. А. Лозинська, здобувач вищої освіти
Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Для забезпечення різних потреб суспільства, що з року в рік динамічно розвивається, економічна система повинна постійно оновлюватися, аби відповідати часовим вимогам, які супроводжуються стрімкою модернізацією, глобалізацією, інформатизацією та цифровізацією поряд із зростаючими стандартами. Тому наразі в Україні необхідно забезпечувати сучасні механізми реалізації на національному, регіональному та локальному рівнях.
На сьогоднішній день ми маємо значно пришвидшену модель цифрових технологій, розвитку якої передувала масштабна пандемія COVID-19. Як наслідок, суспільство було вимушене трансформувати ринки купівлі-продажу товарів і послуг, та прискорити розвиток цифрових інструментів. Відбулося впровадження автоматизації, робототехніки та штучного інтелекту. Згідно з дослідженням Deloitte, близько половини опитаних у 2018 році керівників компаній визнали, що реалізовують проєкти з автоматизації бізнесу: 24 % використовують ШІ та робототехніку для виконання рутинних завдань, 16 % – для підвищення кваліфікації персоналу і 7 % – для повної реструктуризації діяльності компанії. Але на фоні низки позитивних факторів, відображаються негативні соціально-економічні тенденції: бідність, безробіття та соціальна нерівність, що призводять до формування незвичних умов життя і діяльності в населених пунктах України.
Враховуючи обставини, що склалися, необхідно посилити роль органів влади задля врегулювання процесів соціально-економічного розвитку суспільства на основі широкої інклюзії різних верст населення та інтегрування ідей, дій, ініціатив та програм, що забезпечуватимуть умови для користування цифровими технологіями в різних сферах економічної діяльності [1].
Також, Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства в Україні передбачено створення ринкових стимулів, мотивацій, попиту та формування потреб у використанні цифрових технологій, продуктів та послуг для підвищення ефективності, конкурентноспроможності та національного розвитку українського промислового сектору і сфери життєдіяльності, бізнесу та суспільства задля зростання обсягів виробництва високотехнологічної продукції та національного добробуту.
Концепція передбачає набуття громадянами цифрової компетентності на рівних засадах, визначає сфери цифровізації та стимулювання внутрішнього ринку виробництва за використання та споживання цифрових технологій [2].
Загалом, цифрові технології є невід’ємною частиною життя кожної людини. З одного боку, вони впливають на розвиток соціально-економічних процесів на макро- та мікрорівнях кожної країни світу, підіймаючи економічну систему на якісно новий рівень. З іншого боку вони вимагають висококваліфікованої кадрової підготовки для забезпечення умов модернізації економіки відповідно до сучасних вимог. Важливим фактором даного процесу є компетентність працівників, стратегічне і креативне мислення, володіння технічними навичками або вміння швидко опановувати ключові завдання.
Впровадження цифрових технологій підприємства допомагає вдосконалювати усі сфери його діяльності, розширює можливості для інформаційно-комунікаційної взаємодії між контролюючими органами, спрощує логістичний ланцюг постачання. Для цієї реалізації важливо залучити IT- спеціалістів та кібернетиків, підготувати персонал до роботи у «цифровому» режимі та забезпечити підприємства необхідними технологіями з ефективною системою захисту даних [2].
Динамічна діджиталізація та цифровізація технологій призводить до значних перетворень у всіх сферах суспільної діяльності. Як одним із результатів, спостерігається прояв Четвертої промислової революції (4ПР) - розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з як найменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес. Вона включає в себе такі складники Industry 4.0 як: кіберфізична система, автоматизоване підприємство, інтернет-послуги та інтернет-взаємодія. Для вітчизняних підприємств, які впроваджують досягнення цієї революції, з’являється можливість отримання конкурентних переваг на світових ринках.
За прогнозами економічних форумів, більшість технологій 4ПР стануть загальнодоступними у 2027 році. Вважається, що це стане початком нової ери штучного інтелекту, як сприятливого періоду для більш комфортних умов праці населення, убезпечення їх від монотонних і ризикованих завдань. Інноваційний метод в економіці здатний збільшити задоволеність клієнтів і покращити якість, але посилить конкурентну боротьбу та підвищить вимоги до персоналу. Попри це, суттєвим недоліком промислової революції являється перехід до автоматизації виробничих процесів, що в подальшому призведе до втрати багатьох робочих місць. На сьогоднішній день світові експерти удосконалюють технологічний процес, покращують роботів для підвищення рівня когнітивних здібностей при обов’язковому збереженні соціального благополуччя, та задля зростання економічних показників [3, с. 8-9].
У 2023 році характерним є перехід від ринкової економіки до цифрового бізнес-середовища у всіх секторах національної економіки. Все тому, що створення сучасного цифрового простору та відповідної для нього інфраструктури є вигідним для всіх верств населення. На даний момент активний розвиток українських підприємств в умовах ринкових відносин передбачає вихід на зовнішні ринки, що в свою чергу впливає не лише на рівень особистої конкурентоспроможності, а й на конкурентоспроможність економіки країни на міжнародній арені в цілому, адже кожна країна повинна реалізувати свій потенціал не лише за рахунок внутрішньоекономічної діяльності, але й зовнішньої. Досвід роботи вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках передбачає великі технологічні розриви (виробничих, технологічних, управлінських процесів) у порівнянні із закордонними підприємствам. Їх подолання можливе завдяки запровадженню і використанню новітніх цифрових технологій. Цифровізування надає можливості підприємствам дистанційно дізнаватися про актуальні потреби зовнішнього ринку та швидко на них реагувати. [4, с. 2-3]. Зовнішньоекономічна діяльність є важливою умовою її економічного зростання, оскільки інтенсивного розвитку набувають процеси інтеграції, транснаціоналізації, поділу праці, глобалізації світового господарства в сучасних умовах тощо [5, с. 158]. Значну роль у міжнародних відносинах країни відіграє експортний потенціал як одна із гарантій економічної стабільності та безпеки. Національна економіка є експортоорієнтованою і більше третини ВВП України (34,01% ) у 2021 році було сформовано за рахунок надходжень від експортних операцій [6, с. 51]. Вагомим кроком у розвиток цифровізації еконміки країни також стає впровадження цифровізації у міжнародній торгівлі, що відбувається за рахунок електронної комерції, інформаційно- комунікаційніх послуг, цифрові платформи електронних комунікацій.
Однією із суттєвих проблем модернізації, цифровізації та економічного спаду в Україні стала війна. Лише за перший місяць український бізнес зазнав більших збитків, ніж за два роки пандемії, тому наразі триває оцінка масштабу пошкоджень та можливих довгострокових наслідків. Серед проблем у веденні бізнесу та отриманні доходів на сьогоднішній день визначено: нестачу замовлень через низку ризиків та збільшення термінів виконання, логістичну проблему, нестачу сировини, брак працівників спричинений вимушеним виїздом населення закордон, пошкодження чи повне зруйнування потужностей тощо [7, с. 229].
Але попри це бізнес знаходить шляхи розвитку, і завдяки цифровим технологіям співпрацює з іноземними компаніями та брендами, відновлює експортну діяльність, попри черги на західних митних кордонах та неможливістю здійснювати експорт морем, просуває українські продукти і послуги на зовнішніх ринках, шукає нові напрями та можливості для роботи. Повільне відновлення експорту почалося з травня 2022 року, завдяки розблокуванню українських портів. Загалом, за 9 місяців 2022 року, Україна експортувала товарів на суму 33 млрд дол. США, що на 31,5% менше, ніж обсяг за аналогічний період 2021 року. Експорт за вересень склав 4 млрд 144 млн доларів і став найкращим результатом з лютого 2020 року. Для порівняння, у серпні 2022 обсяг експорту складав 3 млрд 363 млн доларів [6, с. 52].
Отже, цифрові технології відіграють надзвичайно важливу роль в умовах сьогодення, а перспективи вивчення можливостей цифрового розвитку сприятимуть зміцненню соціально-економічного потенціалу України та зменшенню різних видів нерівностей, підноситимуть потенціал країни у внутрішньоекономічній та зовнішньоекономічній діяльності, виховуватимуть нове висококваліфіковане покоління фахівців, IT-працівників та кібернетиків, і зрештою, змінюватимуть майбутнє сильної незалежної Держави на краще.
Список використаних джерел
1. Кожина А. Застосування цифрових технологій при інклюзивному місці розвиткку. URL: http://surl.li/mknyy
2. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
3. Тельнов А., Решміділов С. Тенденції розвитку маркетингового менеджменту персоналу в умовах четвертої промислової революції. .Вісник Хмельницького національного університету. №6. Том 2. С. 7- 12. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2023/01/2022-312-62-01.pdf
4. Нагірна М. Я. Особливості впливу цифровізування на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах війни та післявоєнний період: плановий аспект. Економіка та суспільство. Випуск # 54. 2023. URL: http://surl.li/moawm
5. Ільченко М.О., Зарецька Л. М., Кулініч О. А., Федоренко Н.М. Проблеми запровадження цифрової економіки та її вплив на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств України. 2021. Вип. 1(33). С. 155-165. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/3325/1/%2b%d1%80%d0%b5%d0%bf.14.pdf
6. Осіпова Л. Динаміка експорту України в умовах повномасштабної війни: проблеми та можливі шляхи їх усунення в контексті євроінтеграції. Вісник Хмельницького національного університету. №6. Том 2. С. 50- 55. URL: http://surl.li/mngbb
7. Шевчук В. Міжнародний бізнес в Україні під час війни. Управління та адміністрування в умовах протидії гібридним загрозам національній безпеці: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22 листопада 2022 року). К. : ДУІТ, ХНУРЕ. 2022. С. 229-231. URL: https: http://surl.li/enebc
Схожі теми
» Станіславова, ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС
» Попик, Романюк, МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
» Погоріла, Осіпова, ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
» Нечипоренко, ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
» Мацибора, ПЕРЕДУМОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
» Попик, Романюк, МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
» Погоріла, Осіпова, ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В УМОВАХ СУЧАСНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
» Нечипоренко, ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
» Мацибора, ПЕРЕДУМОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
economicstoday2023 :: Тематичні напрями конференції: :: «Економіка сьогодні: проблеми моделювання та управління» :: 2. Цифрові трансформації в економіці, державному управлінні та місцевому самоврядуванні.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі