Дорощук, ЗЕЛЕНІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК ТРЕНД У СУЧАСНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
economicstoday2023 :: Тематичні напрями конференції: :: «Економіка сьогодні: проблеми моделювання та управління» :: 3. Стратегування сталого розвитку.
Сторінка 1 з 1
Дорощук, ЗЕЛЕНІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК ТРЕНД У СУЧАСНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
О.В. Дорощук, студентка
Науково-навчальний інститут міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ЗЕЛЕНІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК ТРЕНД У СУЧАСНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Дослідницька група з питань «зелених» фінансів G20 визначає «зелені» фінанси як фінансові інвестиції, що приносять екологічні вигоди в більш широкому контексті сталого розвитку. «Зелені» фінанси були розроблені для збільшення фінансових потоків з державного, приватного та некомерційного секторів на пріоритети сталого розвитку, спрямовані на збільшення «зелених» інвестицій та зменшення шкоди навколишньому середовищу.
«Зелена облігація», в свою чергу, - це борговий цінний папір, випущений організацією з метою фінансування або рефінансування проектів, які позитивно впливають на навколишнє середовище та/або клімат. «Зелені» облігації за своєю суттю не відрізняються від звичайних облігацій: це позика, яку інвестор надає організації для фінансування проекту, при цьому інвестор отримує основну суму в кінці терміну дії позики, а також відсотки (залежно від умов позики) протягом усього терміну дії позики. Ключовою відмінністю між «зеленою» облігацією та звичайною облігацією є основний проект, який фінансується за рахунок отриманих коштів. «Зелені» облігації випускаються виключно для фінансування проектів, які позитивно впливають на навколишнє середовище, як наприклад проекти з енергоефективності, відновлюваної енергетики, запобігання та контролю забруднення, управління природними ресурсами та землекористуванням, екологічно чистого транспорту тощо.
У 2008 році Світовий банк випустив свою першу «зелену» облігацію у відповідь на такий зростаючий попит. З моменту випуску першої зеленої облігації ринок значно зріс, на сьогодні понад 50 країн випустили «зелені» облігації, при цьому США є найбільшим емітентом. Глобальний випуск «зелених» облігацій у 2020 році оцінюється в 350 мільярдів доларів.
Популярність «зелених» облігацій значно зростає, що зумовлено, насамперед, інтересом інвесторів до соціально відповідального інвестування, а не кращим потенціалом ризику та дохідності порівняно зі звичайними облігаціями. Разом з тим, «зелені» облігації можуть пропонувати податкові пільги (залежно від емітента та юрисдикції), такі як звільнення від сплати податків та податкові кредити. Це робиться для того, щоб залучити інвесторів до фінансування проектів, які приносять користь навколишньому середовищу та/або клімату.
Розвиток тренду використання «зелених» облігацій прослідковується у статистичних даних наведених нище. У період з 2014 по 2022 рік випуск зелених облігацій в ЄС значно збільшився - з 0,6% до 8,9% від загального обсягу випущених облігацій. Це свідчить про зростаючий попит на фінансування сталих інвестицій, частково зумовлений Європейським зеленим курсом та необхідністю фінансування переходу до низьковуглецевої, зеленої економіки.
Зелені облігації можуть випускатися різними типами суб'єктів господарювання, і темпи, з якими ці суб'єкти нарощують випуск зелених облігацій, різняться. В останні роки випуск «зелених» облігацій юридичними особами стрімко збільшився з 4,7% від загального обсягу випущених корпоративних облігацій у 2020 році до 8,3% у 2021 році та 11,0% у 2022 році. Випуск "зелених" облігацій наднаціональними органами (наприклад, Європейською комісією, Європейським інвестиційним банком) також суттєво збільшився, досягнувши 9,2% у 2021 році, після чого дещо знизився до 8,6% у 2022 році. Випуск "зелених" облігацій муніципалітетами та установами, такими як державні підприємства, особливо стрімко зріс у 2018-2019 роках і відтоді залишається на відносно високому рівні.
У найближчі роки «зелені» облігації, ймовірно, становитимуть дедалі більшу частку від загального обсягу випущених облігацій з кількох причин. По-перше, попит на «зелені» облігації залишатиметься високим, не в останню чергу через амбітні екологічні та кліматичні цілі Європейського зеленого курсу. По-друге, Європейська Комісія має намір випустити більше зелених облігацій для фінансування до 250 мільярдів євро (або 30%) свого плану відновлення NextGenerationEU. Рамкові умови для сталого фінансування також змінюються. Наприклад, план дій ЄС щодо фінансування сталого зростання, який включає Європейський стандарт зелених облігацій (EUGBS) і таксономію ЄС для сталої діяльності, спрямований на стимулювання стійких інвестицій і, таким чином, випуск зелених облігацій.
Швидкість, з якою розвиваються і стають зрілими національні ринки «зелених» облігацій, залежить від багатьох змінних, включаючи політичні та регуляторні фактори, ринкові умови і тенденції фінансування. Подальше зростання випуску «зелених» облігацій в ЄС стикається з низкою проблем, включаючи нерозвиненість національних ринків облігацій, недостатню кількість стандартизованих «зелених» проектів, готових до фінансування за допомогою «зелених» облігацій, відсутність загальноприйнятих стандартів і визначень «зелених» облігацій, а також загальну невідповідність між малими проектами і великими інституційними інвесторами. Проте незважаючи на ці факти, випускаючи «зелені» облігації, можна потенційно залучити нове джерело інвесторів. Оскільки випуски «зелених» облігацій піддаються посиленому контролю та регуляторним вимогам до звітності, успішний випуск «зелених» облігацій значно підвищує репутацію емітента на ринку. З точки зору інвесторів, можна досягти бажаної прибутковості при одночасному досягненні екологічних та соціальних цілей. Оскільки «зелені» облігації вимагають постійної звітності перед регуляторними органами, підвищується прозорість у використанні та управлінні доходами, що стає додатковим інструментом управління ризиками. І також, як і зазначалось раніше, у більшості країн «зелені» облігації отримують податкові пільги, що збільшує потенційну дохідність після сплати податків для інвесторів.
Список використаних джерел
1. Green Bond. Corporate Finance Institute. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://corporatefinanceinstitute.com/resources/esg/green-bond/.
2. Green Bonds: How do they work and are they right for your project? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.pwc.co.uk/services/sustainability-climate-change/insights/green-bonds.html.
3. Green bonds [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.eea.europa.eu/en/analysis/indicators/green-bonds-8th-eap#:~:text=The%20issuance%20of%20green%20bonds,falling%20to%204.4%20%25%20in%202022..
4. GREEN BOND TRENDS AND HEADWINDS [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://insight.factset.com/green-bond-trends-and-headwinds.
Науково-навчальний інститут міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ЗЕЛЕНІ ОБЛІГАЦІЇ ЯК ТРЕНД У СУЧАСНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Дослідницька група з питань «зелених» фінансів G20 визначає «зелені» фінанси як фінансові інвестиції, що приносять екологічні вигоди в більш широкому контексті сталого розвитку. «Зелені» фінанси були розроблені для збільшення фінансових потоків з державного, приватного та некомерційного секторів на пріоритети сталого розвитку, спрямовані на збільшення «зелених» інвестицій та зменшення шкоди навколишньому середовищу.
«Зелена облігація», в свою чергу, - це борговий цінний папір, випущений організацією з метою фінансування або рефінансування проектів, які позитивно впливають на навколишнє середовище та/або клімат. «Зелені» облігації за своєю суттю не відрізняються від звичайних облігацій: це позика, яку інвестор надає організації для фінансування проекту, при цьому інвестор отримує основну суму в кінці терміну дії позики, а також відсотки (залежно від умов позики) протягом усього терміну дії позики. Ключовою відмінністю між «зеленою» облігацією та звичайною облігацією є основний проект, який фінансується за рахунок отриманих коштів. «Зелені» облігації випускаються виключно для фінансування проектів, які позитивно впливають на навколишнє середовище, як наприклад проекти з енергоефективності, відновлюваної енергетики, запобігання та контролю забруднення, управління природними ресурсами та землекористуванням, екологічно чистого транспорту тощо.
У 2008 році Світовий банк випустив свою першу «зелену» облігацію у відповідь на такий зростаючий попит. З моменту випуску першої зеленої облігації ринок значно зріс, на сьогодні понад 50 країн випустили «зелені» облігації, при цьому США є найбільшим емітентом. Глобальний випуск «зелених» облігацій у 2020 році оцінюється в 350 мільярдів доларів.
Популярність «зелених» облігацій значно зростає, що зумовлено, насамперед, інтересом інвесторів до соціально відповідального інвестування, а не кращим потенціалом ризику та дохідності порівняно зі звичайними облігаціями. Разом з тим, «зелені» облігації можуть пропонувати податкові пільги (залежно від емітента та юрисдикції), такі як звільнення від сплати податків та податкові кредити. Це робиться для того, щоб залучити інвесторів до фінансування проектів, які приносять користь навколишньому середовищу та/або клімату.
Розвиток тренду використання «зелених» облігацій прослідковується у статистичних даних наведених нище. У період з 2014 по 2022 рік випуск зелених облігацій в ЄС значно збільшився - з 0,6% до 8,9% від загального обсягу випущених облігацій. Це свідчить про зростаючий попит на фінансування сталих інвестицій, частково зумовлений Європейським зеленим курсом та необхідністю фінансування переходу до низьковуглецевої, зеленої економіки.
Зелені облігації можуть випускатися різними типами суб'єктів господарювання, і темпи, з якими ці суб'єкти нарощують випуск зелених облігацій, різняться. В останні роки випуск «зелених» облігацій юридичними особами стрімко збільшився з 4,7% від загального обсягу випущених корпоративних облігацій у 2020 році до 8,3% у 2021 році та 11,0% у 2022 році. Випуск "зелених" облігацій наднаціональними органами (наприклад, Європейською комісією, Європейським інвестиційним банком) також суттєво збільшився, досягнувши 9,2% у 2021 році, після чого дещо знизився до 8,6% у 2022 році. Випуск "зелених" облігацій муніципалітетами та установами, такими як державні підприємства, особливо стрімко зріс у 2018-2019 роках і відтоді залишається на відносно високому рівні.
У найближчі роки «зелені» облігації, ймовірно, становитимуть дедалі більшу частку від загального обсягу випущених облігацій з кількох причин. По-перше, попит на «зелені» облігації залишатиметься високим, не в останню чергу через амбітні екологічні та кліматичні цілі Європейського зеленого курсу. По-друге, Європейська Комісія має намір випустити більше зелених облігацій для фінансування до 250 мільярдів євро (або 30%) свого плану відновлення NextGenerationEU. Рамкові умови для сталого фінансування також змінюються. Наприклад, план дій ЄС щодо фінансування сталого зростання, який включає Європейський стандарт зелених облігацій (EUGBS) і таксономію ЄС для сталої діяльності, спрямований на стимулювання стійких інвестицій і, таким чином, випуск зелених облігацій.
Швидкість, з якою розвиваються і стають зрілими національні ринки «зелених» облігацій, залежить від багатьох змінних, включаючи політичні та регуляторні фактори, ринкові умови і тенденції фінансування. Подальше зростання випуску «зелених» облігацій в ЄС стикається з низкою проблем, включаючи нерозвиненість національних ринків облігацій, недостатню кількість стандартизованих «зелених» проектів, готових до фінансування за допомогою «зелених» облігацій, відсутність загальноприйнятих стандартів і визначень «зелених» облігацій, а також загальну невідповідність між малими проектами і великими інституційними інвесторами. Проте незважаючи на ці факти, випускаючи «зелені» облігації, можна потенційно залучити нове джерело інвесторів. Оскільки випуски «зелених» облігацій піддаються посиленому контролю та регуляторним вимогам до звітності, успішний випуск «зелених» облігацій значно підвищує репутацію емітента на ринку. З точки зору інвесторів, можна досягти бажаної прибутковості при одночасному досягненні екологічних та соціальних цілей. Оскільки «зелені» облігації вимагають постійної звітності перед регуляторними органами, підвищується прозорість у використанні та управлінні доходами, що стає додатковим інструментом управління ризиками. І також, як і зазначалось раніше, у більшості країн «зелені» облігації отримують податкові пільги, що збільшує потенційну дохідність після сплати податків для інвесторів.
Список використаних джерел
1. Green Bond. Corporate Finance Institute. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://corporatefinanceinstitute.com/resources/esg/green-bond/.
2. Green Bonds: How do they work and are they right for your project? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.pwc.co.uk/services/sustainability-climate-change/insights/green-bonds.html.
3. Green bonds [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.eea.europa.eu/en/analysis/indicators/green-bonds-8th-eap#:~:text=The%20issuance%20of%20green%20bonds,falling%20to%204.4%20%25%20in%202022..
4. GREEN BOND TRENDS AND HEADWINDS [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://insight.factset.com/green-bond-trends-and-headwinds.
Схожі теми
» Андрійшина, ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЄС НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПАРАДИГМИ
» Мацибора, ПЕРЕДУМОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
» Костенко, СУЧАСНІ ПЕРЕШКОДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
» Гуда, ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕКОНОМІКУ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
» Супрун, СУЧАСНА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЯПОНІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
» Мацибора, ПЕРЕДУМОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
» Костенко, СУЧАСНІ ПЕРЕШКОДИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
» Гуда, ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЕКОНОМІКУ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
» Супрун, СУЧАСНА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЯПОНІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
economicstoday2023 :: Тематичні напрями конференції: :: «Економіка сьогодні: проблеми моделювання та управління» :: 3. Стратегування сталого розвитку.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі