Ляшевська , Ященко, МОДЕЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Ляшевська О.І., к.н.держ.упр., доц., НУЦЗУ, м. Харків
Ященко О.А.,к.е.н.,доц..НУЦЗУ, м. Харків

МОДЕЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Як відомо, пожежна служба міста має бути організованою таким чином, щоб у будь-який момент часу на будь-яку ситуацію, яка виникає, негайно відреагувати набором сил і засобів, що відповідають характеру даної ситуації. При цьому мають виконуватися дві основні умови (обмеження):
- прибуття пожежно-рятувальних підрозділів до місця виклику має бути своєчасним (тобто укладатися в допустимі часові інтервали, обумовлені фізико-хімічними закономірностями розвитку пожежі);
- загальна кількість сил і засобів пожежно-рятувальної служби в місті не має бути надлишковою (іншими словами, повинна бути економічно виправданою).
Щоб задовільними цим вимогам, необхідно оцінити загальний обсяг роботи підрозділів оперативно-рятувальної служби міста, тенденції його зміни у часі та просторі, а також знати основні параметри і закономірності процесу функціонування пожежно-рятувальної служби.
Основними завданнями оперативно-рятувальної служби цивільного захисту міста є гасіння пожеж, ліквідація наслідків аварій, катастроф та стихійних лих. Дана служба обслуговує місто, яке слід розглядати як навколишнє середовище, в якому виникають ті чи інші надзвичайні події, головним чином пожежі. Виконуючи покладені завдання, оперативно-рятувальна служба вступає у взаємодію з навколишнім середовищем. Результативність даної взаємодії залежить від цілого ряду факторів. В сукупності даних факторів можна виділити фактори внутрішні та зовнішні.
Під внутрішніми факторами будемо розуміти фактори, які властиві самій оперативно-рятувальній службі. До основних з них відносяться:
 чисельність особового складу органів управління та підрозділів, її відповідність конкретним умовам діяльності (оперативній пожежній обстановці);
 кількість і стан пожежної, пожежно-рятувальної та іншої спеціальної техніки;
 загальна технічна озброєність служби;
 боєздатність пожежно-рятувальних та інших підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту у місті;
 склад та чисельність чергових сил (кількість оперативних відділень на пожежних машинах);
 рівень професійної підготовки особового складу;
 розміщення підрозділів на території міста;
Під зовнішніми факторами будемо розуміти ті фактори, які лежать поза межами оперативно-рятувальної служби цивільного захисту як організації, та обумовлені зовнішнім середовищем. До основних з них відносяться:
 площа міста;
 чисельність населення міста;
 щільність населення;
 загальний економічний потенціал, його складові частини;
 характер забудови міста, ступінь вогнестійкості будівель та споруд;
 ступінь розвиненості інфраструктури міста та її упорядкованості (водопостачання, опалення, освітлення, транспортні шляхи та ін.);
 наявність об’єктів підвищеної пожежної небезпеки;
 кліматичні та погодні умови.
Дані фактори мають різний характер та ступінь впливу на стан пожежної небезпеки. Є фактори, зростання яких знижує рівень пожежної безпеки. Прикладами таких факторів є чисельність та щільність населення, кількість об’єктів підвищеної пожежної небезпеки тощо. Інші фактори, навпаки, при зростанні призводять до підвищення рівня пожежної безпеки. Наприклад, ступінь вогнестійкості будівель та споруд, кількість пожежної техніки, рівень боєздатності підрозділів оперативно-рятувальної служби.
Серед усіх факторів є детерміновані, характер впливу яких має визначений прояв. Він не залежать від випадкового збігу обставин. Але більшість факторів носить випадковий характер.
Основним завданням пожежно-рятувальних підрозділів є гасіння пожеж. Крім того, вони виконують інші рятувальні роботи, не пов’язані безпосередньо з пожежами.
Пожежі та інші НС є випадковими подіями. Моменти їх виникнення носять імовірнісний характер. Точно передбачити час та місце їх виникнення неможливо. В той же час пожежі та інші НП є масовими явищами, які можуть бути охарактеризовані методами математичної статистики. Імовірність їх виникнення, як випадкових подій, може бути представлена законами розподілу випадкових величин.
Враховуючи критичність для реагування на пожежі такого показника як час прибуття до місця пожежі, оперативно-рятувальна служба цивільного захисту, як система масового обслуговування, має бути побудованою таким чином, щоб не виникала черга на обслуговування, та не було випадків не обслугованих викликів.
В загальному випадку показниками ефективності системи масового обслуговування є:
– середня кількість заявок, що їх вона обслуговує за одиницю часу;
– середня кількість заявок у черзі;
– середній час очікування обслуговування;
– імовірність відмови (відказу) в обслуговуванні без очікування;
– імовірність того, що кількість заявок у черзі перевищує певне значення тощо.
Тобто, достатньо визначити середню кількість викликів пожарно-рятувальних підрозділів за добу. Такі розрахунки проводяться на основі даних дискретного варіаційного ряду, значення якого представляють собою відомі статистичні дані.Ці дані відображають конкретну реалізацію кількості викликів, яка породжена збігом усіх факторів (як детермінованих, так і випадкових), що впливали на виникнення пожеж в періоді, який розглядається.
Перспективою подальших досліджень є розробка економіко-математичних моделей та огляд сфери використання методів прогнозування моделювання в процесі розробкирішень.

Список використаних джерел
1. Альбощій О.В., Болотських М.В., Кулєшов М.М., Калашніков О.О., Попов В.М., Рашкевич С.А., Рогозін А.С., Садковий В.П., Труш О.О., Шайхлісламов З.Р. Основи управління в органах і підрозділах МНС України. Навчальний посібник. / За ред.. канд. психол. Наук, доцента В.П. Садкового. – Х.: УЦЗУ, КП «Міська друкарня», 2009. – 370 с.
2. Основи теорії управління: курс лекцій / Укладачі О.І.Ляшевська: В.В.Тютюник– Х.: НУЦЗУ, 2023. – 178 с.