Чеверда, Янкін, ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧІТКОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ УПРАВЛІННІ ПРОЄКТАМИ

С.С. Чеверда, докторант
Д.М. Янкін, магістр
Запорізький національний університет

ЗАСТОСУВАННЯ НЕЧІТКОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ УПРАВЛІННІ ПРОЄКТАМИ

Один із засобів досягнення ефективних результатів, що допомагає успіху та прибутковості в різних секторах економіки все частіше стає проєктне управління. Саме така методологія найбільш частіше застосовується в аутсорсингових підприємствах при виконанні ІТ-проєктів. Управління проєктом з розробки інформаційних продуктів – це величезна, ресурснозатратна та складна робота, яка потребує високої компетентності залучених експертів. Головна різниця між ІТ-проєктом та проектами в інших галузях (будівництво, виробництво тощо) полягає в тому, що управління проєктом у сфері інформатизації взаємодіє з нематеріальними результатами.
Вирішення питань у контексті ІТ-проєктів відбувається при недостатній інформації та нечітких специфікаціях, що ускладнює досягнення високої якості інформаційного продукту. Додатково, менеджеру проєкту слід враховувати людський аспект, оскільки якість інформаційного продукту, його вартість та навіть прибуток ІТ-компанії залежать від досвіду та знань розробників. Це робить завдання ділення обов'язків та ресурсів одним із найбільш важливих у роботі менеджера проекту [1].
Це завдання належить до класу багатокритеріальних задач, де критерії не завжди виражені кількісно. Тому застосування традиційних математичних методів може бути неефективним. Підвищення ефективності призначення задач розробникам може бути досягнуто за допомогою інструментів, що базуються на методах нечітких систем. У зв'язку з цим, в управлінні ІТ-проєктами актуально розробляти методи для оптимального розподілу задач серед учасників.
Системи управління задачами у проєктах широко представлені на ринку. Існує велика численність комерційних та безкоштовних програм. До найбільш відомих можна віднести Asana, Basecamp, JIRA, Redmine, Бітрікс24, Trello, MS Project тощо. Аналіз показав, що програмне забезпечення для управління задачами зосереджене переважно на моніторингу виконання задач [2]. Тим часом питання про те, чому певна задача доручена конкретному фахівцю, залишається нерозв’язаною та вирішується за інтуїтивно менеджером проєкту на підставі його досвіду.
З технічного боку автоматизація управління задачами виглядає простою. Основний виклик полягає в правильному відображенні моделі та стилю управління, прийнятого в організації. Тому програми управління задачами мають бути адаптовані під конкретний підхід до управління людськими ресурсами. Важливо пам'ятати, що проста наявність системи управління задачами не гарантує підвищення продуктивності тому, що ключові проблеми комунікації та контролю задач залишаються.
Процес розподілу задач – це складне завдання з багатьма критеріями, яке полягає у розподілі ресурсів за видами робіт і визначенні виконавців, враховуючи їх завантаженість, кваліфікацію та спеціалізацію. Традиційні методи такі, як теорія ігор або задача про призначення з подальшим вирішення її за допомогою угорського алгоритму у реаліях управлінської практик часто не прийнятні. Традиційні методи теорії ігор у специфічних умовах IT-проєктів також неприйнятні, оскільки немає можливості збору статистичних даних для кожної альтернативи вирішення задачі.
Задачі, пов'язані з управлінням проєктом характеризуються, високою відповідальністю менеджера, змінної структури проєкту, як системи з невизначеністю і суперечливістю інформації. Команді проєкту потрібно вирішувати невизначені та слабо структуровані проблеми, для яких важко застосувати стандартні методи та моделі. У таких умовах нечітка логіка стає інструментом вирішення цих проблем.
Основу для створення нечітких систем є інструментарій нечіткого моделювання, який спирається на методи формалізації та аналізу слабоструктурованої та неповної інформації, що виникає через властиву об'єктам та процесам складність. Унікальність нечітких систем полягає в використанні лінгвістичних змінних для опису діяльності модельованої системи, які базується або на висновках фахівців у даній галузі, або на попередньому дослідженні статистичних даних.
У рамках вирішення завдання управління задачами розглядається проблема оцінки ефективності виконання задач розробниками. Інших учасників проєкту не беремо до уваги, оскільки в кожному проєкті на такі ролі, як менеджер проєкту, аналітик, технічний автор, тестувальник, зазвичай припадає один співробітник. Тому при появі конкретної задачі (написання документації, аналітичне завдання, тестування тощо) вона може бути доручена лише співробітнику з потрібною спеціалізацією. У рамках проєкту задач, орієнтованих на розробку інформаційних продуктів, завжди в кілька разів більше, ніж розробників, тому однією з ключових проблем, яка стоїть перед менеджером проєкту, є правильне призначення їм задач.
Були виділені наступні вхідні лінгвістичні змінні та їхні множини:
– complexity {low, average, higt} – складність {низька, середня, висока};
– laborintensity {low, average, higt} – трудомісткість {низька, середня, висока};
– novelty {new, rare, typical} – новизна завдання {нове, рідкісне, типове};
– priority {non-critical, urgent, critical} – пріоритет завдання {не пріоритетне, термінове, критичне};
– developer {Junior, Middle, Senior} – професійний рівень розробника {молодший, середній, старший};
– employment {low, average, high, very high} – завантаженість {низька, середня, висока, дуже висока}.
Як вихідну змінну було використано змінну result {unsatisfactory, satisfactory, successful} "результат" {незадовільно, задовільно, успішно} – успішність виконання завдання.
В результаті аналізу експертами було сформульовано 81 найбільш значуще правило. Для побудови системи нечіткого виводу використано пакет Fuzzy Logic Toolbox системи Matlab [3].
Оцінювання ефективності виконання кожної окремої задачі є індивідуальним. Методика нечіткого моделювання допоможе менеджеру проєкту визначити позитивні та негативні аспекти вирішення задачі у випадку призначення її конкретному виконавцю та внести необхідні корективи у своє рішення.
Аналіз процесу управління ІТ-проєктом загалом та процесом виконання задач зокрема виявила наявність невизначеності, слабоструктурованих та суб'єктивностих даних, що заважає досягти бажаного кінцевого результату. Запропонована нечітка модель системи управління задачами є гнучкою, тобто менеджери проєктів можуть вносити в неї нові вхідні параметри, характерні для певного ІТ-проєкту, що призведе лише до зміни кількості правил, зберігаючи логіку моделі.
Практична цінність отриманих результатах полягає в тому, що застосування математичного інструментарію нечіткої логіки надасть можливість менеджеру проєкту працювати з параметрами, вираженими якісними категоріями, без звертання до середніх показників, що в кінцевому підсумку зменшить суб'єктивність прийнятих рішень.

Список використаних джерел
1. Pressman, R.S. (2005) Software Engineering: A Practitioner’s Approach. Palgrave Macmillan, London.
2. Schwalbe, K. (2018). Information Technology Project Management. Cengage Learning.
3. Ross, T.J. (2009). Fuzzy Logic with Engineering Applications. Wiley.