Дундар, ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ АКТИВІВ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІ

Д.С. Дундар, студентка
Державний торговельно-економічний університет

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ АКТИВІВ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Від початку повномасштабного вторгнення економічна ситуація в Україні опинилася на межі критичного її стану. Запровадження воєнного стану тягне за собою низку серйозних викликів для українських підприємств: починаючи від складнощів у забезпеченні безпеки для своїх працівників, закінчуючи перебоями в постачанні сировини та матеріалів, скороченням виробництва , втратою ринків збуту та нестабільністю в економічному плані загалом. Через погіршення купівельної спроможності населення попит на продукцію, а відповідно і прибуток підприємств, різко знижується. У відповідь на це підтримка українського бізнесу з боку держави стає все більш суттєвою, адже економіка є своєрідним тилом, що  забезпечує необхідні ресурси та  підтримує функціонування суспільства. На сьогодні для збереження стійкості країни в умовах воєнного стану вкрай важливо мати стабільні економічні механізми для забезпечення життєвих потреб населення , виробництва продукції та послуг для потреб оборони, а також  готовності країни до  воєнних дій. Нові економічні обставини вимагають внесення  змін та адаптації облікових механізмів, що забезпечили б найбільш оптимальні умови діяльності підприємств.
Усі ці економічні перетворення обґрунтовують актуальність теми дослідження та надають їй визначального характеру.
Варто почати з того, що існує щонайменше два вектори впливу на  діяльність підприємств в умовах дії воєнного стану:
1) Орієнтація діяльності на забезпечення функції оборони країни  та спрямування наявних потужностей на військові потреби, гуманітарну та благодійну допомогу населенню.
2) Значне обмеження, а часто і неможливість діяльності підприємств у зв’язку з розташуванням їх потужностей на окупованих територіях чи  місцях проведення активних бойових дій.
Вищеперераховані фактори  визначають безпосередній вплив на облік та звітність, обумовлюючи  внесення корективів до облікових оцінок та фактів фіксування господарської діяльності підприємств. З точки зору характеру явища воєнного стану такі економічні умова слід розглядати як дію непереборної сили – форс-мажор.
Однією з найбільш складних ситуації для бізнесу стала тимчасова окупація територій. Що робити з потужностями, що залишилися там, як обліковувати активи, контроль над якими  відсутній, що відображати в балансі і за якою вартістю? Саме ці питання зумовлюють актуальність теми мого дослідження.
Оскільки перші окуповані території у цій жорстокій війні з’явилися ще у далекому 2014 році, саме тоді державні контролюючі органи почали висловлювати свою позицію та надавали коментарі з приводу методології обліку активів, що перебувають у зоні окупації. Міністерство фінансів України та Податкова служба України одноголосно відзначають наявність результатів інвентаризації, представлених інвентаризаційими описами, актами інвентаризації, обов’язковою вимогою списання з балансу суб’єкта господарювання будь-якого активу. Таким чином , роз’яснювальний лист листи №31-11420-08-10/558 від 12.01.2015 року визначає, що списання пошкодженого/втраченого майна, яке знаходиться на окупованій території, можливе лише після відновлення фізичного доступу до таких активів та проведення інвентаризації. Інвентаризація має бути проведена станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Лист з аналогічною позицією був виданий Державною податковою службою і в травні 2022 року, із врахуванням форс-мажорних обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану в Україні. Таким чином, облік усіх активів , що перебувають на тимчасово окупованих територіях має проводитись і фінансова звітність повинна містити дані про ці активи.
Головним питанням для дискусій постає неспівставність цих роз’яснень з чинними вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Зазначена нормативно-правова база визначає одним з основних  критеріїв визнання ресурсу активом -  можливість контролю над ним. У той час як відсутність фізичного доступу до активів, що залишаються на окупованих територіях, виключає можливість реалізації законних прав на нього,  а отже є втратою контролю.
На практиці суб’єкти господарювання використовують три основних методики  обліку активів , що знаходяться на тимчасово окупованих територіях: адаптований облік з врахуванням позиції державних органів, списання через втрату статусу активу та облік на балансі у звичайному порядку.
З метою мінімізувати супротив роз’яснювальному листу контролюючих органів, суб’єкти господарювання практикують наступний варіант обліку таких активів: після оцінки фінансового впливу військового стану та окупації визнаються втрати від зменшення корисності активів. Таким чином , активи й надалі обліковується на балансі, проте за нульовою вартістю. Така схема відповідає вимогам Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 36 «Зменшення корисності активів» та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів» і водночас не суперечить вимогам Положенням №879. Після відновлення фізичного доступу і проведення відповідних перевірок підприємство проводить відновлення корисності таких активів або ж їх списання.
Другий варіант обліку, а саме списання активів, що знаходяться на окупованих територіях через втрату статусу активу задовольняє вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, проте суперечить вимогам Положенням №879. Окрім того, таке списання матиме податкові наслідки, адже до прикладу ліквідація основних засобів або запасів згідно з Податковим кодексом України є еквівалентною постачанню товарів. Єдина умова , за якої ПДВ не нараховуватиметься – наявність документального підтвердження знищення або зруйнування такого активу, що є нереальним за обмеженого фізичного доступу. Отже, податок на додану вартість буде нарахований щонайменше на залишкову вартість активу.
Підхід, що передбачає подальший облік на балансі активів, що перебувають на окупованих територіях ґрунтується на юридичному праві власності над ними , що є свідченням наявності контролю.  За таких умов основні засоби не виводяться з експлуатації, а значить нарахування амортизації продовжується. Такий підхід відповідає вимогам державних органів, проте при першій же перевірці аудитор визнає помилкою заниження активів у звітності.
Підсумовуючи: у розрізі представлених підходів до обліку активів на окупованих територіях перший є найбільш компромісним  та економічно обґрунтованими. Реакцією суб’єктів господарювання на безперервний  та непередбачуваний вплив військового стану має  бути постійний аналіз змін економічного середовища та готовність приймати коректні управлінські рішення максимально оперативно. Реальністю  українського бізнесу сьогодні є щоденні виклики, перемога над якими є запорукою великої перемоги України.

Список використаних джерел
1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 36 «Зменшення корисності активів» URL: https://mof.gov.ua/storage/files /IAS%2036_ukr_2018.pdf;
2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28  «Зменшення корисності активів» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0035-05 ;
3. Наказ № 879 від 02.09.2014 Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» URL:https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1365-14 .