Перебийніс, Безрук, ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

В. І. Перебийніс, д.е.н., професор
Д. І. Безрук, аспірант
Полтавський університет економіки і торгівлі

ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Енергозабезпечення з початку енергетичної кризи 70-х років ХХ ст. відіграє ключову роль у глобальному розвитку.
Сьогодні перед світовою спільнотою стоїть завдання щодо усунення енергетичної бідності, задоволення зростаючого попиту на енергію та забезпечення доступної енергії при одночасному скороченні викидів.
Зазначене обумовлює доцільність поглибленої розробки програм та стратегій енергозаощадження не лише в державі, але й в окремих суб’єктах господарювання на рівні бізнес-процесів.
Тому у даний час актуалізується необхідність досліджень подальшого розвитку економічних та управлінських підходів щодо підвищення енергетичної ефективності.
Свого часу з’ясовано [1], що економічна категорія «енергетична ефективність» відображає виробничі відносини стосовно раціонального використання енергоресурсів на виробництво продукції (виконання робіт, послуг).
Поряд з поняттям «енергетична ефективність» у науковому обігу використовується й термін «енергоефективність».
На переконання О. В. Суходолі [2], енергоефективність – стан системи, при якому досягнення цілей та виконання її функцій забезпечується при мінімальних затратах енергії.
Енергоефективність, як вважає О. О. Веремеєнко [3], - це ефективне (раціональне) використання енергетичних ресурсів.
Схоже тлумачення належить Н. В. Пришляк. У своїй праці [4] вона розглядає енергетичну ефективність як раціональне використання енергетичних ресурсів (традиційних та альтернативних), що є основою формування енергетичної незалежності.
Інший підхід [5] передбачає, що енергоефективність – характеристика обладнання, технології, виробництва або системи загалом, яка показує ступінь використання енергії на одиницю кінцевого продукту.
У Директиві ЄС з енергетичної ефективності (Директива ЄС 2012/27/EU) [6], зазначається, що енергоефективність означає співвідношення між вихідною кількістю отриманих результатів діяльності (продуктивності), послуг, товарів або енергії та вхідною спожитою енергією.
Енергоефективність промисловості, на думку І. В. Міняйленко та Ю. І. Позняк [7], - це система засобів і методів, що застосовуються разом або окремо, результатом впровадження чи застосування яких є досягнення оптимального рівня енергоспоживання, балансу між витратами енергії та досягнутими виробничими потужностями.
Сутність поняття «енергетична ефективність» окреслена у законодавчих актах.
Так, згідно Закону України «Про енергетичну ефективність» [8] енергетична ефективність означається як кількісне співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та витраченою енергією на вході.
У Законі України «Про енергетичну ефективність будівель» [9] використовується термін «енергетична ефективність будівлі» як властивість будівлі, що характеризується кількістю енергії, необхідної для створення належних умов проживання та/або життєдіяльності людей у такій будівлі.
Слід зауважити, що при вивченні питань енергетичної ефективності бізнес-процесів були використані матеріали власних досліджень [10].
Загальний критерій енергетичної ефективності бізнес-процесів суб'єкта господарювання, на наш погляд, полягає у мінімізації рівня його енерговитрат у кінцевому споживанні з розрахунку на одиницю виробленої продукції (послуг).
Логічно стверджувати, що із загального критерію мають випливати часткові критерії енергетичної ефективності виробництва певного виду продукції (послуг):
а) фактична енергетична ефективність як співвідношення фактично виробленої продукції (послуг) та фактичних витрат енергоресурсів;
б) потенційна нормативна енергетична ефективність, що вимірюється співвідношенням потенційних обсягів виробництва продукції (послуг) та нормативних витрат енергоресурсів.
Варто розмежовувати такі рівні енергетичної ефективності бізнес-процесів суб'єктів господарювання:
1) мінімальний рівень енергетичної ефективності бізнес-процесів суб'єктів господарювання, коли приріст енерговитрат забезпечує порівняно менший приріст виробництва продукції/послуг);
2) максимальний рівень енергетичної ефективності бізнес-процесів суб'єктів господарювання – це найвища ефективність енерговитрат, яку можна досягти при повному використанні потенціалу суб'єктів господарювання.
Поряд з економічною категорією “енергетична ефективність” використовують категорію “енергетичний ефект» [1], що визначається як позитивні результати у вигляді зменшення питомих витрат енергоресурсів на виробництво продукції (послуг).
Енергетичний ефект бізнес-процесів суб'єкта господарювання доцільно визначати шляхом порівняння з тими технікою та технологіями, що замінюється,
Управління енергетичною ефективністю бізнес-процесів включає інформаційне забезпечення, яке здійснюється в процесі одержання, обробки і передавання відповідної інформації.
Інформаційний потік (як супутній енергетичному потоку) має собою сукупність повідомлень, необхідних для управління енергетичним потоком, що циркулює з одного боку в суб’єкті господарювання як системі, а з іншого - між господарюючим суб’єктом (системою) й зовнішнім середовищем.
Варто зазначити, що інформаційний потік є результатом енергетичного моніторингу.
Згідно урядового документа [11] під енергетичним моніторингом розуміється система збору, накопичення, обробки та відображення даних щодо обсягів споживання енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг будівлями.
Очевидно, що інформаційне забезпечення енергетичної ефективності можливе за наявності інформаційної системи управління енергетичними потоками як складової корпоративної інформаційної системи суб’єкта господарювання.
Отже, проведеними дослідженнями обґрунтовано: загальний критерій енергетичної ефективності бізнес-процесів суб'єкта господарювання; мінімальний і максимальний рівні енергетичної ефективності бізнес-процесів суб'єктів господарювання; енергетичний ефект бізнес-процесів суб'єкта господарювання; інформаційне забезпечення управління енергетичною ефективністю бізнес-процесів.

Список використаних джерел
1. Гришко В. В., Перебийніс В. І., Рабштина В. М. Енергозбереження в сільському господарстві (економіка, організація, управління). Полтава: Полтава, 1996. 280 с.
2. Суходоля О. B. Енергоефективність економіки у контексті національної безпеки: методологія дослідження та механізми реалізації: монографія. Київ : Вид-во НАДУ, 2006. 424 с.
3. Веремеєнко О. О. Основні цілі та інструменти підвищення енергоефективності на підприємстві. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2018. Т. 29(68), № 3. С. 64-67. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_econ_2018_29_3_15
4. Пришляк Н. В. Організаційно-економічний механізм виробництва біопалив із агробіомаси : теорія, методологія, практика : дис. … д-ра екон. наук : 08.00.03. Вінниця, 2021. 468 с.
5. Енергетична ефективність України. Кращі проектні ідеї [електронне видання] : Проект «Професіоналізація та стабілізація енергетичного менеджменту в Україні» / Уклад.: С. П. Денисюк, О. В. Коцар, Ю. В. Чернецька. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2016. 79 с. URL : https://files.nas.gov.ua/Offices/Publications/BookContent/2016/190123124216393-5810.pdf
6. Директива Європейського парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС та про скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС/ Міжнародний документ в редакції від 01.01.2021. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_017-12
7. Міняйленко І. В., Позняк Ю. І. Енергоефективність виробництва та її роль у створенні конкурентоспроможної економіки регіонів України. Ефективна економіка. 2014. № 11. URL : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3579
8. Про енергетичну ефективність: Закон України від 21 жовтня 2021 року № 1818-IX / Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20
9. Про енергетичну ефективність будівель: Закон України від 22 червня 2017 року № 2118-VIII / Верховна Рада України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19
10. Перебийніс В. І., Рогоза М. Є., Безрук Д. І., Вітрюк Н. М. Економіко-управлінські аспекти енергетичної ефективності суб’єктів господарювання в територіальних громадах. Вісник економічної науки України. 2023, №1.
11. Про впровадження систем енергетичного менеджменту: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1460. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1460-2021-%D0%BF#Text