Павлюк, СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ НАСЕЛЕННЯ У ФОРМІ СУБСИДІЙ

Т.І.Павлюк, кандидат економічних наук, доцент
Вінницький торговельно-економічний інститут ДТЕУ

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ НАСЕЛЕННЯ У ФОРМІ СУБСИДІЙ

Система державної соціальної підтримки населення є важливим елементом соціальної політики держави. Її завданням є забезпечення гідних умов життя та соціальної підтримки для людей різних верств населення, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Утворення державної політики України щодо соціального захисту та соціального забезпечення залежить від багатьох актів, прийнятих Верховною Радою України, Президентом та Кабінетом Міністрів України. Аналізуючи ці нормативно-правові акти, варто пам'ятати, що зазначені державні органи влади мають вплив на політику в Україні щодо сфери соціального захисту та соціального забезпечення, так само як і в інших галузях, на основі розподілу владних повноважень, визначеного Конституцією України.
Сутність системи державної соціальної підтримки полягає в наданні соціальної допомоги людям, які потребують допомоги з боку держави. Це може бути матеріальна, медична допомога, житло, їжа, одяг, стипендії для навчання, пенсії та інші форми підтримки. Основні функції системи державної соціальної підтримки населення полягають в забезпеченні соціальної справедливості, зменшенні економічної відстані між бідними та багатими, забезпеченні доступу до соціальних послуг та підтримки, а також підвищенні якості життя людей.
Право на соціальний захист включає право на допомогу у випадках, коли громадяни не можуть самі забезпечити собі достатні умови життя, такі як: повна, часткова або тимчасова втрата працездатності, втрата годувальника, безробіття з незалежних від них причин, а також у старості і в інших випадках, передбачених законом[1].
Це право на соціальний захист забезпечується через загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке фінансується страховими внесками громадян, підприємств, установ і організацій, а також через бюджетні та інші джерела соціального забезпечення. Крім того, держава створює мережу державних, комунальних та приватних закладів по догляду за непрацездатними особами. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати життєвий рівень, який не буде менший за прожитковий мінімум, встановлений законодавством.
Необхідність наукового дослідження соціального захисту та організації відповідальних органів в цій сфері вимагає розбудови високорозвиненої соціальної держави в Україні та формування послідовної системи організаційно-правового забезпечення населення. Система надання субсидій є однією з дуже важливих форм цієї системи.
Субсидії є ефективним інструментом адресної допомоги населенню від держави, що дозволяє надавати допомогу українським сім'ям, які дійсно потребують підтримки. Вони представляють собою механізм адресної соціальної допомоги для конкретних цільових груп. Відповідно до програми житлових субсидій, сім'ї можуть платити за житло та комунальні послуги не більше ніж визначений Кабінетом Міністрів України обов'язковий відсоток від свого доходу в межах установлених нормативів використання житлової площі та нормативів за споживання житлово-комунальних послуг. У разі, якщо нарахована плата перевищує встановлену державою частку доходу, сім'я може отримати субсидію, яка компенсує цю різницю [2].
Загалом вчені виділяють різні визначення поняття «житлових субсидій», їх тлумачення залежить від країни походження та використання, поширеності та основних задач, які субсидії вирішують.
В Україні програма житлових субсидій була заснована у 1995 році Урядом країни щоб допомогти малозабезпеченим родинам оплачувати житлово-комунальні послуги. Ця програма є основним механізмом соціального захисту населення в умовах зростання цін на житлово-комунальні послуги вже понад 20 років.
Залежно від розміру середньомісячного сукупного доходу на одну особу в домогосподарстві, малозабезпечені громадяни сплачують лише частину вартості житлово-комунальних послуг. Таким чином, чим менший дохід в домогосподарстві, тим менший платіж за житлово-комунальні послуги є обов'язковим. Контролюють призначення субсидій та їх цільове використання органи соціального захисту населення у районах, містах Києві та Севастополі, а також виконавчі органи рад.
Згідно з Положенням про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Мінсоцполітики є важливим органом виконавчої влади, який відповідає за реалізацію державної політики у сфері соціального захисту. Вони організовують призначення та виплату державної соціальної допомоги, а також забезпечують надання субсидій для оплати житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також компенсацію додаткових витрат на комунальні послуги в умовах зростання цін і тарифів на послуги в державі [3].
Житлова субсидія надається тим, чия оплата житлово-комунальних послуг перевищує соціальну норму житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, і ця різниця визначає обов’язкову плату, яка розраховується згідно з установленим порядком Кабінетом Міністрів України. Оформлення житлової субсидії здійснюється в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина. Для цього потрібно подати заяву та документи, які підтверджують доходи та склад сім'ї. Рішення про надання або відмову у наданні житлової субсидії приймається протягом 10 робочих днів з моменту подачі заяви.
Тому житлова субсидія - це соціальна допомога, яка адресно та систематично надається особам, що не можуть самостійно забезпечити себе житлом через різні причини. Фінансування цієї допомоги здійснюється за рахунок Державного бюджету України та є безповоротною. Вона призначена виключно на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до правових актів, з чітко встановленим порядком надання. Мета житлової субсидії - забезпечення соціальної підтримки та гідного рівня життя для отримувачів.

Список використаних джерел
1. Положення про порядок призначення житлових субсидій : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848. Офіційний вісник України. 2018. № 37. С. 110
2. Синчук С.М. Правові ознаки соціальних пільг у сфері соціального забезпечення. Держава і право. Юридичні і політичні науки: Зб. наук. пр. 2012. Вип. 56. С. 305.
3. Бабич О. В., Щербина О. В. Житлова субсидія як фінансовий інструмент адресної допомоги населенню. URL: http://surl.li/hjajz(дата звернення: 12.09.2023).