Мазур, Юричина, ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Мазур К.В , студентка 3 курсу спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування
Науковий керівник – Юричина І.А., асистента кафедри публічного управління та адміністрування, Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова,

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

На сучасний момент питання децентралізації місцевого самоврядування є важливим в аспекті формування держави, починаючи від періоду проголошення незалежності України. Особливу актуальність це питання отримало в 2014 році, оскільки до цього часу існувала висока ступінь централізації.
Тривалий час питанням децентралізації органів місцевого самоврядування було присвячено значну кількість праць науковців, серед яких: О. Батанова, О. Бориславська, І. Заверуха, Е.Захарченко, С.Серьогіної, К. Білоус, Г.Бондар, Т. Куценко, О. Нижник, Я. Сіренко, Ю. Набатова, В.Гладій, В. Борденюк, М. Їжа, Я. Брюкнер, П. Трачук та ін.
Мета даної роботи полягає в аналізі особливостей децентралізації органів місцевого самоврядування та визначенні шляхів удосконалення цього процесу.
Основна ідея децентралізації полягає в передачі органам місцевого самоврядування повноважень, пов'язаних з місцевими потребами, оскільки саме на місці місцева влада може краще оцінити виникаючі потреби та ефективніше їх вирішувати.
Тобто децентралізація означає розширення та посилення прав і повноважень місцевого та регіонального самоврядування у плані самостійного прийняття та виконання рішень, що були делеговані державною владою.[3]
Головною метою децентралізації влади є вирішення політико-правових питань, пов'язаних з місцевим самоврядуванням. Це досягається переважно через розширення повноважень та фінансових ресурсів територіальних громад і, відповідно, їхніх представницьких органів, з метою перетворення місцевого самоврядування на фінансово стійкий, ефективний та відповідальний орган публічної влади. [4]
Отже, основною метою децентралізації місцевого самоврядування є надання їм можливостей незалежно, використовуючи власні ресурси, розв'язувати питання місцевого значення.
Реформа децентралізації об'єднує інтереси органів влади та територіальних громад, які бажають мати більше можливостей у власному розвитку. Важливо відзначити, що територіальна громада не є єдиним суб'єктом місцевого самоврядування, оскільки в Конституції України закріплено, що місцеве самоврядування може здійснюватися як безпосередньо територіальною громадою, так і через органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи). Загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст виражаються через районні та обласні ради. [1, ст. 140]. Ця реформа передбачає об'єднання територіальних громад в єдину цілісну структуру, з метою запобігання марнотратства коштів на утримання адміністративних апаратів і забезпечення їх ефективного використання для більш масштабних проектів місцевого самоврядування. Однак об'єднання територій має свої межі, щоб у надзвичайних ситуаціях можна було негайно вирішити проблему, забезпечивши швидку допомогу протягом 30 хвилин, оскільки з часом вона стає менш ефективною.[2]
Процес децентралізації в Україні пройшов два етапи: від 2014 до 2019 року та з 2020 по 2021 рік.
На поточному етапі децентралізація в Україні відбувається в умовах значних внутрішніх та зовнішніх труднощів, таких як недосконалість законодавства, присутність корупції серед влади, економічна криза, поглиблена пандемією COVID-19, тривалі воєнні дії на сході країни та російське вторгнення в Україну.
Стан державотворення в Україні в сучасний період характеризується інтенсивним пошуком оптимальної моделі організації державної влади. Забезпечення балансу між загальнодержавними інтересами та потребами населення регіонів і територіальних громад є критичною умовою для стабільного розвитку суспільства та ефективної функціонування держави.
Ця проблема стає особливо актуальною для України через несистемність державної політики та реальних дій у цьому напрямку, що призвело до структурної кризи влади. Ця криза виявилася в надмірній централізації влади, зростанні територіальної нерівності та рівня економічного розвитку в різних регіонах, а також дисбалансі загальнодержавних інтересів і потреб регіонів.
Дефіцит відповідної нормативно-правової бази у взаємодії між центром і регіонами сприяє негативним тенденціям у розвитку. Демократизація суспільства та будівництво громадянського суспільства в Україні вимагають проведення децентралізації і деконцентрації державних функцій, а також реалізації принципів ефективного місцевого управління.
На даний момент Україна залишається однією з найбільш централізованих держав в Європі, і система регіонального управління тільки починає справжній шлях розвитку.
Децентралізація є характерним явищем у сучасному державному управлінні і виникає внаслідок об'єктивних і суб'єктивних факторів. Україна стикається з проблемою децентралізації через нескоординованість розподілу управлінських функцій та повноважень між органами виконавчої влади на різних рівнях організаційно-правової структури. Дійсне здійснення державного управління виступає як невіддільна взаємодія централізації та децентралізації.
Головними метою децентралізації є підвищення ефективності державного сектору та поліпшення якості життя населення. Децентралізація розглядається як необхідний елемент стратегії вирішення проблем, які виникають у зв'язку з зростанням вимог до діяльності державних органів та збільшенням очікувань населення стосовно більш ефективного виконання своїх функцій державними установами. З політичного погляду, децентралізація має сприяти покращенню планування та більш ефективній роботі державних служб і органів, одночасно враховуючи місцеві потреби та умови і досягаючи регіональних та національних цілей.
Можна зробити висновок, що децентралізація є ефективним інструментом для розвитку територіальних громад, а завдяки цій реформі країна рухається в напрямку демократизації та народовладдя.

Список використаних джерел
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. Документ 254к/96-ВР, Редакція від 01.01.2020, підстава – 27- IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
2. Суть реформи органів місцевого самоврядування (децентралізація) URL: https://icps.com.ua/assets/uploads/images/files/verstka_decentralizaciya.pdf
3. Гнидюк І.В., Гороховська Ю.І. Децентралізація в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. «Молодий вчений» № 5 (20).Частина 1, травень, 2015 р.
4. Кремена О.Л. Проблеми децентралізації в Україні. «Молодий вчений» № 12 (15) грудень, 2014 р.