Кужелєв, ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОГО ПДФО НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Кужелєв М. О., д.е.н., професор, професор кафедри фінансів
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОГО ПДФО НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Під час дії воєнного стану в Україні одним з завдань збереження економічної та соціальної стабільності в суспільстві є забезпечення фінансовими ресурсами місцеві бюджети. Саме забезпечення фінансової спроможності територіальних громад на певному рівні дозволяє, в умовах активних бойових дій, вирішувати базові питання відповідного рівня, фінансувати ліквідацію наслідків руйнування об’єктів критичної інфраструктури, підтримувати муніципальні підприємства, стабілізувати міграційні процеси всередині країни, розпочати відбудову звільнених після окупації територій [1–3]. Можна констатувати, що прийняті останнім часом зміни до бюджетного законодавства дозволяють органам місцевого самоврядування вирішувати поточні питання та здійснювати комплекс заходів щодо протидії та спротиву російській армії.
Однак все частіше з’являється інформація про резонансні закупівлі деяких місцевих органів управління незрозумілих товарів та ще й за неадекватними цінами: закупівля хокейного устаткування у Херсоні, капітальні ремонти стадіонів, тендер на барабани та пательні для бомбосховищ Києва тощо. Причиною такої поведінки очільниками окремих місцевих рад стало різке зростання надходжень податку на доходи фізичних осіб від військовослужбовців ЗСУ. Так, якщо до 24 лютого 2022 року кількість військових становила близька 250 тис. осіб, то станом на 1 січня 2023 року у лавах ЗСУ служило близько 700 тис. осіб. Крім того, зросло й грошове забезпечення військовослужбовців в умовах війни, а витрати на утримання ЗСУ було найбільшою статтею видатків Державного бюджету України у 2022 році. Аналогічна ситуація спостерігається й у структурі видатків держбюджету у 2023 році.
Згідно чинного законодавства 60% ПДФО зараховується до доходної частини територіальних громад, 15% – до обласних бюджетів та 25% – до державного бюджету. Як наслідок, військовий ПДФО тільки за 8 місяців 2023 року зріс майже у 7 разів у порівнянні з мирним 2021 роком (96 млрд грн у 2023 році проти 12 млрд грн у 2021 році) [4]. У результаті за підсумками 2022 року бюджети місцевого рівня стали в цілому профіцитними, а деякі місцеві керманичі почали активно «освоювати» кошти на власний розсуд та далеко не на користь громад. Все це відбувається на фоні тотального дефіциту державного бюджету країни, який фактично фінансує видаткову частину за рахунок грантів від країн-партнерок. Станом на 21 вересня 2023 року найбільшим донором українського бюджету за час повномасштабної війни є США (21,75 млрд дол допомоги), а країни ЄС сумарно допомогли на суму близько 21 млрд дол [4].
Саме тому Кабмін та Верховна Рада ініціювали внесення змін до Бюджетного кодексу України з метою перерозподілу військового ПДФО на користь державного бюджету з 1 жовтня 2023 року. За попередніми оцінками Міністерства фінансів та НБУ мова йде про 25,8 млрд грн вже у 2023 році та про близько 93,7 млрд грн у 2024 [4].
Звісно, що такі новації викликали ґвалт незадоволення з боку очільників місцевого рівня, які вже звикли до такого суттєвого джерела доходів. Але на підтримку такого рішення центральних органів влади можна надати наступні аргументи:
- системні зловживання з боку окремих очільників місцевої влади стосовно профіцитних надходжень треба припинити;
- зростання військового ПДФО не є заслугою окремих громад, а є наслідком війни і мають допомагати ЗСУ та українському суспільству перемогти ворога;
- передбачається за рахунок цієї частини ПДФО фінансувати налагодження виробництва власної зброї та загалом системно перевести національну економіку на «воєнні рейки»;
- закупівля військової зброї та обладнання на рівні держави відбувається більш системно та ефективно.
З іншого боку є певні аргументи й проти таких змін у розподілі військового ПДФО:
- місцеві органи самоврядування мобільніші у прийнятті оперативних рішень щодо допомоги ЗСУ та краще знають проблеми територіальної оборони;
- прийняття таких змін всередині 2023 бюджетного року суперечить Бюджетному кодексу України;
- військовий ПДФО не відрізняється від ПДФО цивільних, а, отже, порушується принцип цілісності бюджетної та податкової систем;
- більшість територіальних громад на сході та півдні України, на яких відбуваються бойові дії або які поруч з лінією фронту «виживають» виключно за рахунок цього джерела доходів.
Отже питання розподілу ПДФО та його військової складової залишається доволі складним, адже система управління публічними фінансами має базуватися на таких принципах, як прозорість діяльності, стабільність й довгострокова стійкість бюджету, ефективна та справедлива система міжбюджетних відносин [5; 6]. У сучасних умовах боротьби українського суспільства за незалежність, свободу та територіальну цілісність зміни у розподілі військового ПДФО – це, з одного боку, об’єктивна необхідність, яка дозволить посилити обороноздатність країни, а з іншого – складне дискусійне питання щодо життєздатності окремих територіальних громад і головною умовою таких трансформацій бюджетного законодавства має стати прозорість використання бюджетних коштів та обов’язкове повернення військового ПДФО до місцевих бюджетів одразу після перемоги України.

Список використаних джерел
1. Реформування податкової системи України: сучасні виклики та орієнтири: монографія / за заг. ред. П. В. Пашка, Л. Л. Тарангул. Київ : Новий друк, 2015. 570 с.
2. Кужелєв М. О., Нечипоренко А. В. Фінансові інструменти стимулювання регіонального розвитку: практика використання в Україні : монографія. Київ : «Центр учбової літератури», 2019. 224 с.
3. Nechyporenko A. Financial resources of public sector of economy in ensuring realization of financial policy of the country. Association agreement: driving integrational changes : collective monograph. Accent Graphics Communications Chicago, Illinois, USА, 2019. Р. 374–385.
4. Офіційний сайт Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/
5. Кужелєв М. О. Управління публічними фінансами в умовах реформування економіки України. Стратегія і практика інноваційного розвитку фінансового сектору України : зб. матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 березня 2020 р. Ірпінь, 2020. С. 42–44.
6. Rekunenko I., Kuzheliev M., Nechyporenko А., Nemsadze G. Discretionary budget expenditure in the system of state regulation of the country’s socioeconomic development. Public and Municipal Finance. 2018. № 7. Р. 8–18.