Рогоза, Козодуб, Максимчук, Шило, НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНУ ТА ЙОГО СУБ’ЄКТІВ НА ЗАСАДАХ СТРАТЕГІЇ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

Рогоза М. Є., д.е.н., професор,
ORCID 0000-0002-5654-7385;
Козодуб В.С., аспірант,
Полтавський університет економіки і торгівлі;
Максимчук Р.Ю., аспірант,
Полтавський університет економіки і торгівлі,
Шило В.І., аспірант,
Полтавський університет економіки і торгівлі

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНУ ТА ЙОГО СУБ’ЄКТІВ НА ЗАСАДАХ СТРАТЕГІЇ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

Визначення впливу смарт-спеціалізації як національної або регіональної інноваційної стратегії на процеси економічного характеру регіону потребує розуміння значення процесів розвитку суб’єктів економіки регіону, перспектив та можливостей підприємницького пошуку регіональних органів влади та підприємницьких структур, які зацікавлені у розвитку таких процесів, а, головне, формування мотивацій для співпраці сторін, таких як університети, наукові установи, представників бізнесу, промисловості, влади.
Розглядаючи поняття, що включає визначення у офіційному трактуванні Smart Specialisation Platform (далі – S3 Platform) (у прийнятих документах Європейських країн), використаємо трактування змісту смарт-спеціалізації як стратегію формування інноваційного підходу, який має на меті стимулювати економічне зростання регіону та розвитку конкурентних переваг, створюючи робочі місця, розвиток інфраструктури та соціально-економічний розвиток [1].
За результатами аналізу напрямків впровадження інвестицій можна стверджувати, що головне спрямування було - на зростання та створення робочих місць, а також - посилення територіальної співпраці як основної мети ЄС на 2014-2020 роки [2]. Ставлячи п’ять амбітних цілей – таких як зайнятість, інновації, освіта, соціальна інтеграція та клімат / енергетика, політика регіонального розвитку, завжди спрямовувались на стале, розумне та інклюзивне зростання. В основі формування таких аспектів використовувались результати у розробці національних та регіональних дослідницьких та інноваційних стратегій розумної спеціалізації (RIS3), основною увагою яких було спрямовання на: - цільове згуртування та підтримку структурних фондів та стратегічний комплексний підхід для сприяння розумному зростанню і поширенню економічних знань по всій Європі [2].
Вивчаючи наукові джерела закордонних дослідників необхідно відзначити дослідження у сфері можливостей поширення смарт-спеціалізації їх більш прикладну спрямованість та прикладний характер у спеціалізованості:
- дослідження впливу смартспеціалізації на посилення регіональної економіки та особливості практичного впровадження принципів смартспеціалізації в регіонах Європи [3].
- вивчення особливостей складності та наслідків у процесах запровадження смартспеціалізації у різних регіонах світу [4];
- вивчення та систематизація факторів сприяння формуванню смартспеціалізації у різних за рівнем соціально-економічного розвитку регіонах Європи [5];
- дослідження процесів управління територіальним підприємництвом у стратегії поширення смарт-спеціалізації регіонами світу [6];
- дослідження переваг процесів об’єднання спеціалізованих інновацій на підставі використання платформи RIS3 [7].
Водночас при реалізації смарт спеціалізації регіону необхідно акцентувати увагу на дослідженнях політики формування інноваційних процесів, коли необхідно зробити інновації пріоритетом для регіону. В рамках такої політики увага зосереджувалась на інвестиціях та створенню синергію між політикою прийняття рішень та фінансуванням на підставі доповнення національних, регіональних та приватних інвестицій [2]. Крім того, для покращення інноваційного процесу, управління та посилення залучення зацікавлених сторін принципів смарт-спеціалізації на платформі RIS3 необхідно акцентувати увагу на формуванні партнерських довготермінових процесів відносин органів місцевої влади, бізнесу, кооперації науки, суб’єктів господарювання, підприємців [8].
Метою досліджень було обрано також дослідження впливу смарт-спеціалізації регіону для визначення аспектів дослідження суб’єктів регіону та конкретизації сутності смарт-спеціалізації як інструмента регіонального управління. У зв’язку із поставленими завданнями дослідження було запропоновано звернути увагу на процеси можливого впливу на види діяльності та розвитку суб’єктів регіону. Такий розвиток впливу на суб’єкти економіки регіону можливий, оскільки національні або регіональні дослідницькі та інноваційні стратегії розумної спеціалізації (стратегії RIS3) представляють собою як інтегровані програми економічних перетворень, розроблені з урахуванням місцевих умов [8]. Політика підтримки та інвестиції на ключових регіональних пріоритетах, викликах та потребах щодо розвитку, передбачає формування на знаннях. Це , в першу чергу, забезпечує формування платформи знань для даного регіону, що, в свою чергу, може формувати конкурентні переваги, як регіону так і його суб’єктів, а також забезпечується підтримка технологічних та практичних інновацій, які будуть спрямовані на стимулювання інвестицій приватного сектору, формування зацікавленості учасників та заохочення інноваційних змін і експериментів розвитку [2]. Складність цього процесу пов’язується із формування переваг такої стратегії, її аргументація, ґрунтовні системи моніторингу та оцінки впливу на всіх учасників.
Отже, детальне дослідження наукових публікацій із вирішення проблем по визначенню смарт-спеціалізації як національної або регіональної інноваційної стратегії надає можливості розуміння напряму соціально-економічного розвитку регіону, формування дієвих інструментів регіонального управління у підвищенні рівня інноваційності, інтелектуалізації та знаннєвості економіки регіону та його суб’єктів.
Практична значущість результатів дослідження визначається знаннями про процеси можливого впливу на види діяльності та розвитку суб’єктів регіону. Такий розвиток знань економіки регіону базується на дослідженнях смарт-спеціалізації регіону.

Список використаних джерел

1.What is smart specialisation? / Smart Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/what-is-smart-specialisation- (дата звернення: 20.10.2023)
2. Дослідницькі та інноваційні стратегії розумної спеціалізації (RIS3) в контексті політики регіонального розвитку в Україні. Роберт Гірейко Київ, травень 2018.- http://kyiv-heritage.com/sites/default/files/pictures/2020-05/%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)%2046c.pdf. (дата звернення: 20.10.2023)
3. Healy, A. (2016). Smart specialization in a centralized state: Strengthening the regional contribution in north east Romania. European Planning Studies, 24 (, 1527–1543. doi: 10.1080/09654313.2016.1184233.
4. Kroll, H. (2015). Efforts to implement smart specialization in practice – Leading unlike horses to the water. European Planning Studies, 23 (10), 2079–2098. doi: 10.1080/09654313.2014.1003036.
5. Sotarauta, M. (2018). Smart specialization and place leadership: Dreaming about shared visions, falling into policy traps? Regional Studies, Regional Science, 5 (1), 190–203. doi: 10.1080/21681376.2018.1480902.
6. Aranguren, M.J., Magro, E., Navarro, M., & Wilson, J.R. (2019). Governance of the territorial entrepreneurial discovery process: looking under the bonnet of RIS3. Regional Studies, 53:4, 451-461. doi: 10.1080/00343404.2018.1462484.
7. Cooke, P. (2016). Four minutes to four years: The advantage of recombinant over specialized innovation – RIS3 versus ‘Smartspec’. European Planning Studies, 24 (, 1494– 1510. doi: 10.1080/09654313.2016.1151482.
8. Слинько М. Ю. Інноваційний розвиток регіону через запровадження технології смарт-спеціалізації. The process and dynamics of the scientific path: coll. of sci. papers «SCIENTIA» with Proc. of the I Int. Sci. and Theor. Conf. Vol. 1. (Athens, Febr. 26, 2021). Athens: Hellenic Republic: European Scientific Platform, 2021. Р. 14–15.