Папук , РОЛЬ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ В ІНДУСТРІЇ 4.0

Д.О.Папук аспірант
Інститут економіки промисловості НАН України

РОЛЬ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ В ІНДУСТРІЇ 4.0

З початком реалізації концепції «Четвертої промислової революції» (Індустрія 4.0) Україна зіткнулась з необхідністю формування інфраструктурних умов та стимулів трансформації промисловості, виробництва та всього суспільства.
Однією з умов такої трансформації є прискорення "цифровізації" української промисловості та виробництва, що у свою чергу вимагає застосування нових економічних, регулятивних та преференційних інструментів, які забезпечили б системні, глибокі, кардинальні та швидкі зміни.
Обмеженість ресурсів та дефіцитні можливості впровадження передових технологій призводить до того, що країни світу не завжди спроможні відразу створити бізнес-середовище або побудувати сприятливу інфраструктуру по всій країні. Як альтернатива, уряди встановлюють «спеціальну територію», обладнану необхідною інфраструктурою для створення сприятливого ділового середовища шляхом усунення критичних обмежень, що перешкоджають потокам інвестицій.
Світовий досвід демонструє, показує, що одним з дієвих механізмів створення комфортних економічних умов і ефективним засобом прискорення індустріалізації економіки та модернізації промисловості шляхом застосування підходів, спрямованих на оптимізацію використання ресурсів та впровадження циркулярної економіки є індустріальні парки.
Після ухвалення Закону України "Про індустріальні парки"[Закон], сподівання на їх динамічний розвиток в нашій країні не справдився, що можна пояснити повільною економічною активністю в них, яка зумовлюється відсутністю фокусу влади на індустріальні парки як драйвера індустріалізації країни. Під фокусом ми розуміємо, перш за все, державні гарантії для резидентів, створення діючих преференцій на зразок світових, державні гарантовані закупівлі та фінансування необхідних інституцій з підтримки та розвитку ІП в цілому.
У національній економічній стратегії до 2030 року визначено стратегічний напрям державної політики, що спрямований на збільшення інвестиційної привабливості країни. Цей напрям включає розширення та створення нових індустріальних парків, а також створення умов для бізнесу в межах цих парків. Згідно зі стратегічною ціллю Індустрії 4.0 "Створення нових виробничих потужностей через стимулювання інноваційної діяльності підприємств у всіх регіонах країни із використанням конкурентних переваг кожного з них" до 2030 року цільовим індикатором є залучення фінансових інвестицій через механізм індустріальних парків. Реалізації цієї мети передбачає виконання наступних завдань:
• забезпечення створення та розвитку індустріальних парків як інвестиційних майданчиків з відповідною інженерно-транспортною інфраструктурою;
• створення стимулів для залучення інновацій резидентами індустріальних парків;
• пріоритетний розвиток мережі індустріальних парків у регіональних стратегіях розвитку та їх включення до планів реалізації відповідних заходів;
• співпраця у плануванні та створенні синергії між розвитком громад та парками;
• забезпечення електрифікації територій, де створюються індустріальні парки та їх приєднання до електричних мереж;
• забезпечення цілодобового водопостачання з акцентом на повторне використання стічних вод;
• створення інтегрованої системи енергопостачання (електроенергія, газ, тепло) та їх підключення до мереж з гарантією цілодобового енергопостачання, спрямовану на виробництво власної енергії з відновлюваних джерел енергії.
Індустріальні парки є спеціальними промисловими територіями з облаштованою і адаптованою інженерно-транспортною інфраструктурою, набором необхідних сервісів, спрощеними регуляторними процедурами та пакетом інвестиційних стимулів для виробничих та науководослідних підприємств.

Структура функціонування індустріального парку:
Структура індустріальних парків має розглядатись як система місцевих виробничо-економічних об’єднань, які мають дотримуватись встановлених критеріїв державного регулювання та стимулювання, тісно пов'язаних з основною стратегією територіального та державного розвитку.
Згідно дослідження UNIDO (ООН) мотивація розвитку індустріальних парків включає наступні
стимули:
-Надання земельних ділянок на пільгових умовах;
-Спрощені регуляторні процедури (єдине вікно) для ініціаторів та резидентів;
-Кредити за спеціальними пільговими ставками; -Звільнення від деяких податків та мит; -Субсидіювання оренди;
-Субсидіювання тарифів на електрику та воду; -Преференційні тарифи на телекомунікаційні послуги;
-Колективне використання послуг та активів;
-Створення житлової та комунальної інфраструктури для працівників;

Розвиток індустріальних парків і фокус влади:
У сучасному світі Індустріальні парки знаходяться в багатьох країнах світу та є важливим елементом інфраструктури для розвитку промисловості та стимулювання економічного зростання.
Основна ідея «індустріального парку» полягає в тому, що це інструмент промислової політики, розроблений урядом для залучення інвестицій з кінцевою метою досягнення зростання та розвитку.
Для позначення такої території використовуються різні терміни, включаючи зони вільної торгівлі (ЗВТ), зони експортної обробки (ЗЕП), спеціальні економічні зони (СЕЗ), високотехнологічні зони, вільні порти, зони підприємництва тощо. Такі відмінності в термінології , серед інших причин, є результатом відмінностей у цілях, функціях або формах цих парків, а також бажання певних індустріальних парків або програм виділити себе.
Основне обґрунтування впровадження індустріальних парків полягає в тому, щоб дати можливість суб’єктам економічної діяльності розміститися та розвиватися в конкретному місці, яке облаштоване для цієї мети. Індустріальні парки призначені для залучення інвестицій, створення робочих місць і збільшення експорту шляхом подолання обмежень, які перешкоджають процесам індустріалізації, таких як обмежений доступ до інфраструктури, технологій і фінансів, а також високі виробничі та трансакційні витрати, що виникають через відсутність інфраструктури та слабкі інституції. за межами парків.
Державна промислова політика має надавати пріоритет інтеграції цифрових технологій у процеси
виробництва або так званій "цифровізації" промисловості. У цьому процесі держава повинна відігравати ключову роль, створюючи необхідні умови та сприяючи бізнесу в модернізації та переході до технологій Індустрії 4.0+.
Структура індустріальних парків має розглядатись як система місцевих виробничо-економічних об’єднань, які мають дотримуватись встановлених критеріїв державного регулювання та стимулювання, тісно пов'язаних з основною стратегією територіального та державного розвитку.
Підвищення технологічного рівня національної економіки в рамках впровадження сучасних технологічних підходів концепції «Індустрія 4.0+» передбачає стимулювання заходів, спрямованих на створення і розвиток індустріальних парків.
За думкою Павлюка А. П. метою створення індустріальних парків здебільшого є залучення інвестицій в економіку міста, забезпечення сприятливих умов для розвитку виробництва, підвищення інвестиційного іміджу міст, забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності території.
Цей механізм індустріалізації економіки, залучення інвестицій, збільшення зайнятості населення, збалансованого регіонального розвитку, підтримки місцевих виробників та сприяння малому та середньому підприємництву є перевіреним часом та міжнародним досвідом.
Отже, в Україні вже реалізуються деякі з основних напрямів державної політики стимулювання розвитку Індустрії 4.0+, передбачених у проекті Цифрової адженди України – 2030. Однак, наразі необхідно визнати міжнародні стандарти, що є загальновизнаною основою Індустрії 4.0 – 5.0, створити функціонуючі механізми державного стимулювання індустріальних парків та трансферу технологій в Україні.

Список використаних джерел:
1. Про індустріальні парки : Закон України від 21 черв. 2012 р. № 5018- VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5018-17/paran288#n288
2. Цифрова адженда України – 2020: проект. URL: https://ucci.org.ua/ uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.
3. Павлюк А. П. Розвиток індустріальних парків в Україні: проблеми та напрями стимулювання / А. П. Павлюк // Сайт Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. – 2015. – 21 квітня. – Режим доступу: http:// irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin