Абрамович, ФІНАНСОВА КРИЗА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

К.І. Абрамович, студентка 1 курсу магістратури
ННІМВ КНУ імені Тараса Шевченка

ФІНАНСОВА КРИЗА ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Фінансові кризи є та обов'язковим етапом циклічного розвитку будь-якої економічної системи. Заходи для уникнення криз складають на сьогоднішній день складну систему, яка включає монетарні, фіскальні, ринкові механізми тощо. Фінансова глобалізація робить всі країни вразливими до значних коливань економічної активності, незалежно від рівня їхнього розвитку та географічного розташування. Кризи бувають різними за причинами походження, тривалістю та масштабами [1].
Фінансовий, кредитний, борговий і бізнес цикли знаходяться у взаємозалежності один від одного, можуть відбуватися як паралельно один одному, так і окремо.
Вивчивши теорію бізнес-циклів, підходи до їхнього вивчення і особливості існуючих теорій економічного циклу можна стверджувати, що циклічність – це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого. Вона є закономірним явищем, яке відбувається у процесі руху від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.
Дослідивши етапи економічного циклу можна стверджувати, що визначальна роль в економічному циклі належить кризі, яка починає і завершує цикл і є певною мірою формуючою для специфіки наступного циклу.
Останні дослідження вчених стверджують, що протягом останніх десятиліть глобальна економіка продемонструвала стале зростання синхронізації бізнес-циклів. Крім того, вони виявили, що головною причиною цього явища у великих промислових країнах і країнах з передовими економіками є зростаюча значущість глобальних економічних потрясінь на економічний стан і фази економічного циклу [2].
Вивчивши фактори впливу на світову економіку і бізнес середовище, зазначені МВФ, можна виокремити наступні: забезпечення тривалого зниження інфляції, стабільна, але готова грошово-кредитна політика, чітка комунікація, урахування уроків минулого, передчасного пом’якшення, моніторинг ризиків, управління ринковою напругою, посилення нагляду, використання глобальної мережі фінансової безпеки, боротьба з валютними коливаннями, нормалізація фіскальної політики, підтримка вразливих верств населення та покращення продовольчої безпеки повсюдно [3].
Основними джерелами економічного тренду є країни з передовими економіками. Або ж можна їх зазначити як учасники блоків G7 та G20. Вивчивши частку економік-членів організації G7, можна зробити висновок, що будь-які трансформаційні зміни в економіках країн G7 значно впливають, фактично створюють більшу частину трендів економіки, і звичайно їхні економічні рішення, зміни у законодавстві, на ринках, тощо, можна розглядати як фактор корекції бізнес-циклів й як фактор руху бізнес-циклів. Загалом вони складають основну вагу економіки світу. Тому вплив криз будемо розглядати з оглядом на події у цих державах.
Проаналізувавши питання трансформаційних змін в економіках країн G7 як фактору корекції бізнес-циклів, можна зробити висновок, що їхній вплив відбувається і як впливових вагомих економік своїх регіонів та світу, і як формації, яка тією чи іншою мірою пов’язана всередині себе і є важливою частиною впливу в рамках економічної циклічності.
Найбільш впливовим фактором економічного ризику в 2023 році є інфляція. З порядку денного Саміту G7, що відбувся навесні 2023 року, можна зробити висновок, що основними трендами економіки на найближчий час стануть посилення глобальної співпраці і питання кліматичних змін.
Для зручності виокремлення трансмісійних каналів між економічними процесами держав G7 та бізнес циклом розділимо держави-учасниці на умовні три групи: Франція, Німеччина, Італія, Великобританія, а також Європейський Союз – європейська група, Канада і Сполучені Штати – американська група, та Японія – азійська група. Зробивши кореляційний аналіз видозмін показників ВВП між країнами G7, доходимо до висновку, що рівень кореляції дуже високий, хоча варто відмітити різницю ступенів кореляції між членами умовних груп, на які були поділені країни вище, а саме між представником азійської групи, Японією, та іншими двома групами. У цьому випадку рівень кореляції середній. Проте, це не свідчить, що азійська група є більш відокремленою від інших, а лише про конкретно Японію і виключно в рамках кореляції показників G7.
Вивчивши, що коливання показника ВВП є фактично синхронізованим в рамках  G7, зазначаємо, що піки і падіння майже ідентичні. Це вказує на взаємозалежність країн одна від одної. Більше того, так як ми розглядаємо зміни в економіках країн G7 щодо фактору корекції бізнес-циклів, і особливо приділяємо увагу рецесії, то на основі кореляційних даних, можемо припустити те, що рецесія однієї країни може вплинути на інші країни і пришвидчити їхні економічні цикли до подібного етапу.
Проблеми у банківському секторі США та ЄС є ризиком загострення ознак рецесії, і це є однозначним. Більше того, сучасні події, хоча й з певними видозмінами, іншими коренями тощо, але, тим не менш, схожі з подіями кризи 2008-2009 рр. Події минулої глобальної кризи повинні були б навчити світ, показати що певні шляхи не є тропами до добробуту, і що у довгостроковій перспективі, вони не будуть ефективними, і навіть, погіршать ситуацію.  Деякі дослідники заявляють, що хоча криза 2008-2009 рр. завершилася, але, фактично, ми й досі ще долаємо її наслідки, світова економіка ще не оговталася остаточно від неї [4].
Підсумувавши фактори впливу на найближчий економічний прогноз для країн G7, можна вивести, що загальні проблеми, які можуть не стосуватися окремих країн об'єднання, але впливають на загальні дії, такі: ціни на енергоносії, від'ємні темпи зростання населення, специфічна монетарна політика, відсоткові ставки, банківська криза, продовольча криза, інфляція, недостатність інвестицій, криза нерухомості, наслідки коронакризи, наслідки війни в Україні, санкції, торгова війна з Китаєм, деглобалізаційні процеси, скорочення експорту/імпорту, порушення логістичних ланцюгів, порушення ланцюгів доданої вартості, геополітична нестабільність, соціальні видатки і фінансова допомога іншим країнам, майбутні вибори та інші.
Актуальність теми полягає у тому, що світ зараз знаходиться у нестабільному економічному стані через геополітичні, кліматичні та соціальні умови, тому існує необхідність виокремлення ознак, що передують та характеризують економічну рецесію для зменшення її проявів та наслідків, створення прогнозів стосовно подальшого розвитку світової економіки у сучасних умовах, вивчення причинно-наслідкових зв’язків між подіями для вивчення специфічного досвіду, що буде використовуватися у подальших наукових дослідженнях і професійній діяльності.

Список використаних джерел
1. Баторшина А. Ф. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ КРИЗ [Електронний ресурс] / А. Ф. Баторшина, Л. М. Цуприк // Інвестиції: практика та досвід № 12/2010. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://www.investplan.com.ua/pdf/12_2010/10.pdf.
2. International Business Cycle Synchronization in Historical Perspective [Електронний ресурс] // NBER. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: https://www.nber.org/digest/oct10/international-business-cycle-synchronization-historical-perspective.
3. World Economic Outlook A ROCKY RECOVERY APRIL 2023 [Електронний ресурс] // INTERNATIONAL MONETARY FUND. – 2023. – Режим доступу до ресурсу: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2023/04/11/world-economic-outlook-april-2023.
4. Ковбель А. Глобальна криза ще не настала . Якою вона буде і чи витримає розбита війною економіка України [Електронний ресурс] / Артем Ковбель // Forbes. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://forbes.ua/inside/globalnyy-krizis-eshche-ne-nastupil-kakim-on-budet-i-vyderzhit-li-razbitaya-voynoy-ekonomika-ukrainy-05082022-7534.