Вербицька, Фаренюк, ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРАХ

М.О. Вербицька, студентка
Навчально-науковий інститут міжнародних відносин
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Науковий керівник – доц. Фаренюк Наталія Вікторівна

ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА УПРАВЛІННЯ В МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРАХ

Разючі технологічні зміни ХХІ століття стають модифікацією інфраструктури глобальних фінансів. Заради підвищення ефективності фінансової системи актори вдаються до різносторонніх новацій, що традиційно обрамлюються терміном «цифровізація», тобто впровадження технологічних рішень для покращення фінансових операцій та управління потоками коштів.
Основні напрямки цифровізації фінансів включають поширення технології блокчейну, появу в обігу криптовалют, використання штучного інтелеку, надання електронних банківських послуг, автоматизацію аналізу інформації, прогнозування трендів. Варто зазначити також Insurtech – впровадження технологічних інновацій у сфері страхування для полегшення процесів підписання полісів та вирішення страхових випадків та Regtech – використання технологій для дотримання стандартів регулювання й безпеки. У 2015 році експертами Міжнародного економічного форуму були виділені основні сектори фінансової діяльності, де відбулися технологічні зміни: система платежів і розрахунків, залучення депозитів і кредитування; страхування; управління інвестиціями; залучення капіталу та організація і забезпечення торговельних ринкових угод.
Окремо варто зазначити розвиток фінтех-компаній – установ, що активно використовують технології для надання фінансових послуг. Це може включати платіжні системи (електронні та криптоплатежі) кредитування, онлайн-банкінг тощо. Найвідомішими фінтех-компаніями є Paypal, Stripe, Revoult, FTX.
Безперечно такий всеосяжний вплив діджиталізації має місце і в міжнародних фінансових центрах – головних осередках фінансових потоків. Глобальний фінансовий центр – це місто або регіон, де розташована велика кількість установ, що надають фінансові послуги. Відповідно, фінансові хаби є центром прийняття рішень, які напряму впливають на глобальну фінансову інфраструктуру, а водночас є чутливими до будь-яких коливань глобальної економіки. Не винятком є і тенденція до діджиталізації, що спочатку приходить до осередків фінансових операцій.
Прикладами пристосування фінансових центрів до діджиталізації є видання ліцензій на цифровий банкінг у Сінгапурі, видача електронних комерційних кредитів у Шанхаї та активне тестування там цифрового юаня, спроби запровадження технології блокчейну на Австралійській фондовій біржі тощо.
Варто зауважити, що фінансові центри прийнято класифікувати на традиційні, що утворилися на перетині фінансових шляхів за рахунок розвитку інфраструктури, та ті, що виникли внаслідок транснаціоналізації і офшоризації фінансів. Такі фінансові центри, як от Бермудські острови, Гонконг, Кіпр тощо поступово втрачають свій вплив через діджиталізацію, поширення технологій блокчейну та електронних гаманців, адже створення систем для відстеження транзакцій зменшують можливості для відмивання, а отже, і привабливість офшорних юрисдикцій.
Ступінь залучення класичних фінансових центрів у процеси діджиталізації змінює процес регулювання в таких регіонах. Перший напрям, який зазнає трансформацій – кібербезпека та довіра. Зростаюча кількість кіберзагроз вимагає відповідної надійності цифрових інфраструктур. Зламання безпекових бар'єрів може призвести до фінансових втрат, порушення конфіденційності інформації та підірвати довіру до фінансових установ. Впровадження технологій, таких як інтелектуальні системи виявлення вторгнень, системи управління захистом від витоку даних та штучний інтелект, є кроком у забезпеченні стійкості до кібератак, а відтак, управління у світових фінансових центрах фокусується на переорієнтацію для залучення безпекових ресурсів.
Наступним напрямком зміни підходу до управління є перехід до цифрових платіжних систем. Успішне впровадження таких технологій стає складовою конкурентоспроможності світових фінансових центрів і привертає інноваційних гравців. Електронні гроші в глобальних фінансових центрах, що стають майданчиками для тестування рішень, роблять їх більш інтегрованими в глобальну систему. Прикладами можуть слугувати платіжна система Faster Payments, запущена в Лондоні в 2008 році, що дозволяє здійснювати перекази в реальному часі між банками або те, як у Токіо значну увагу приділяють розвитку QR-платежів.
Найбільш всеосяжним є напрям змін щодо створення нових нормотворчих актів. У фінансових центрах діє система, спрямована на регулювання цифрових технологій у секторі. Наприклад, Сінгапур та Лондон, використовують концепцію «регуляторних пісочниць», що надає інноваційним компаніям можливість тестувати свої продукти в реальному середовищі з привілеями. У фінансових центрах, де розглядається питання криптовалют та Initial Coin Offerings, має місце правове регулювання цих технологій. Наприклад, Амстердам та Париж вивчають підходи до регулювання цифрових активів для захисту інвесторів. Уваги заслуговує міжнародна регуляторна співпраця для уніфікації підходів та спрощення формальних процедур для акторів. Наприклад, Чикаго та Лондон взаємодіють з метою встановлення стандартів у галузі цифрового регулювання та підтримки стартапів.
Отже, повсюдна діджиталізація має вирішальний вплив на фінансові послуги в усіх їхніх формах і в цьому процесі центральне положення займають глобальні фінансові центри, адже є, з одного боку, чутливими до зовнішніх коливань та нововведень, а з іншого, задають тренд для розвитку фінансової системи як сукупності.
Новизна даного дослідження полягає в приділенні уваги не лише процесам діджиталізації, а й впливу тенденцій на фінансові центри та зміни в підході до управління в них. Ці модифікації є фундаментальними, оскільки саме через ці регіони проходить більша частина фінансових транзакцій глобального ринку, а отже релевантність вищенаведеного дослідження є неспростовною.

Список використаних джерел
1. How disruptive innovations are reshaping the way financial services are structured, provisioned and consumed. WEF. Final report. 2015. 176 p. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_The_future_of_financial_services.pdf
2. Hayder & Zhang (2020). The Financial Technology (Fintech) and cybersecurity. International Journal of Research in Business and Social Science (2147- 4478). 9. 123-133. URL: https://www.researchgate.net/publication/346508094_The_Financial_Technology_Fintech_and_cybersecurity
3. Pintea M. O. The challenges of finance digitalization – 2020. – Т. 13. – №. 1. – С. 58-63. URL: https://www.proquest.com/openview/bff3243a77be4150a3395ecbe3dd4ccd/1?pq-origsite=gscholar&cbl=1606337
4. Warnock F. E., Cleaver C. Financial centres and the geography of capital flows //International Finance. – 2003. – С. 27-59. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/1468-2362.00111
5. Ciuriuc A. Digital tools for floating offshore wind turbines (FOWT): A state of the art //Energy Reports. – 2022. – С. 1207-1228. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2352484721014736