Бушинська, ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ФІНАНСІВ

К.М. Бушинська, студентка
Київський інститут міжнародних відносин національного університету ім.Т.Г. Шевченка

ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ФІНАНСІВ

В умовах глобалізації з'явилися нові транснаціональні корпорації, що виробляють і поширюють товари й послуги через світові мережі, а вже існуючі транснаціональні компанії розширили свою діяльність на міжнародному рівні шляхом злиття з іноземними компаніями або їхнього поглинання. Транснаціональні корпорації перетворилися на висококонцентровані точки світової економіки та основні ринки збуту товарів і послуг. Своєю діяльністю вони пов’язують національні та регіональні ринки, формуючи цілісність світового господарства. Майже всі фінансово-промислові гіганти є активними учасниками фінансових ринків, випускаючи облігації, акції та інші боргові інструменти.[1] При цьому потужні корпорації створюють мережі філій, дочірніх компаній та представництв майже в усіх країнах світу, скуповують контрольні пакети акцій перспективних та інвестиційно привабливих компаній, що займаються іншими видами економічної діяльності. Транснаціональні компанії активно залучають до своїх ланцюгів поставок компанії-посередники, зареєстровані в низькоподаткових або безподаткових юрисдикціях.
Розвиток інформаційних та комп'ютерних технологій полегшив учасникам ринку та державним органам збір та обробку інформації, необхідної для вимірювання, моніторингу та управління фінансовими ризиками; ціноутворення та торгівлю новими складними фінансовими інструментами; а також управління великими обсягами транзакцій, розподіленими між міжнародними фінансовими центрами в Азії, Європі та Західній півкулі. Глобалізація фінансового посередництва частково є відповіддю на попит на механізми, що опосередковують транскордонні потоки, а частково - на зниження бар'єрів у торгівлі фінансовими послугами та лібералізацію правил, що регулюють вихід іноземних фінансових установ на внутрішні ринки капіталу.
Пандемія COVID-19 прискорила діджиталізацію економіки та вплинула на пропозицію праці та капіталу. У світі спостерігається тенденція до зростання значення електронної комерції та пов'язаних з нею послуг, хмарні технології для зберігання та обміну інформацією, розвиток штучного інтелекту. Хмарні сервіси, створені цифровими гігантами, такими як Amazon, Google Inc, Microsoft Corp, Oracle та Salesforce, дозволяють організувати роботу в багатьох видах економічної діяльності, зокрема в будівництві, без прив'язки до конкретного офісу та/або робочого часу. Як наслідок, спостерігається світова тенденція до збільшення частки інвестицій у нематеріальні активи в загальному обсязі інвестиційних потоків.
З розвитком цифрових технологій і логістичних послуг, транснаціональним корпораціям більше не потрібно відкривати офіси для продажу продукції в певних юрисдикціях. Тому навіть в рамках останніх нововведень BEPS 2.0 запроваджується оподаткування прибутку в юрисдикціях, де реалізуються товари та послуги.[6] Конкуренція між постачальниками послуг зросла завдяки технологічному прогресу та фінансовій лібералізації. Регуляторні органи багатьох країн змінили правила, що регулюють фінансове посередництво, щоб дозволити ширшому колу установ надавати фінансові послуги, і з'явилися нові класи небанківських фінансових установ, включаючи інституційних інвесторів.[2] Інвестиційні банки, компанії з торгівлі цінними паперами, компанії з управління активами, взаємні фонди, страхові компанії та компанії з торгового фінансування, хедж-фонди і навіть телекомунікаційні компанії, компанії, що займаються розробкою програмного забезпечення та продуктів харчування, починають надавати послуги, подібні до тих, що традиційно надаються банками.
Революція фінтех має величезний вплив на всі фінансові установи світу. Банківські картки з розумним чіпом, що значно допомогли мінімізувати фінансові втрати, біометричні датчики разом зі сканерами райдужної оболонки ока, автоматизована клірингова палата, що допомагає ефективно обробляти всі електронні міжбанківські платежі, такі як - страхові внески, заробітну плату, виплати дивідендів, векселі та прямі дебетові платежі за іпотечними кредитами є технологічними досягненнями цієї сфери. Фінансові послуги фінтеху трансформують усю банківську систему від процесу, орієнтованого на відділення, до різних цифрових каналів, таких як Інтернет та мобільні телефони. Це також зменшує залежність банку від його традиційних відділень. Фінтех-провайдери також розробили чат-ботів для обслуговування клієнтів, обробки запитів і перенаправлення клієнтів до потрібних відділів, надання інвестиційних порад своїм клієнтам, як це робить чат-бот Erica від Bank of America тощо. Ще одним із прикладів є система електронних платежів M-Pesa, яка працює в Кенії, Танзанії та інших країнах і є однією з найбільших історій успіху фінтеху з моменту її появи лише десять років тому. Ефективно перетворивши мобільні телефони на платіжні рахунки, M-Pesa розширила фінансовий доступ для людей, які раніше не користувалися послугами банків, і є чудовим прикладом того, як фінтех змінив фінансовий сектор і підвищив ефективність економіки в цілому.[5]
З роками штучний інтелект став невід'ємною частиною банківських послуг фінтех, яку банки використовують для виявлення шахрайства. Платформи збирання даних можуть враховувати дані та аналізувати неструктуровані транзакції, щоб запропонувати 360-градусне бачення клієнта, що сприяє швидшій перевірці транзакцій. Крім того, за допомогою алгоритмів машинного навчання банки можуть використовувати історичні дані для прогнозування та визначення шахрайських атак. У звіті McKinsey Global Institute зроблено висновок, що широке впровадження та використання цифрових фінансів може збільшити ВВП усіх країн, що розвиваються, на 6%, або загалом на 3,7 трильйона доларів США, до 2025 року - що забезпечить доступ до ринку для 1,6 мільярда людей, які не мають банківських рахунків, дозволить додатково видати 2,1 трильйона доларів США кредитів фізичним особам та малому бізнесу, збільшити податкові надходження до бюджету та збільшити баланси фірм, що надають фінансові послуги, на 4,2 трильйона доларів США. [5]
Квазікриптовалюти з розподілом капіталу на основі алгоритмів, згенерованих штучним інтелектом, кидають виклик інтерфейсу 20-го ст. між ЦБ та приватними фінансовими установами, який забезпечує створення більшості капітальних активів та грошових зобов'язань на фінансових ринках. Варто згадати, що електронні платіжні системи, що використовують цифрові валюти, такі як біткойн, і токени, засновані на зашифрованих рахунках в електронних книгах, спочатку просувалися як більш ефективні замінники банкнот, банківських депозитів або банківських переказів.[4] Однак ці інновації мають потенціал витіснити банківські зобов'язання як домінуючий засіб платежу і загрожують доходам традиційних банківських установ.
Отже, процеси фінтеху надають доступ до ринку фінансових операцій тим, хто попередньо його не мав. Метою має бути використання переваг нових технологій та усунення нестабільності, притаманної існуючій інституційній структурі.

Список використаних джерел
1. Philip G.Cerny. The dynamics of financial globalization: Technology, market structure, and policy response. December 1994. Режим доступу: https://link.springer.com/article/10.1007/BF01000063#:~:text=After%20looking%20briefly%20at%20a,while%20at%20the%20same%20time
2. International Monetary Fund. Gerd Häusler. The Globalization of Finance. Volume 39, Number 1. March 2002. Режим доступу: https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2002/03/hausler.htm
3. International Monetary Fund. Fintech and Financial Services: Initial Considerations. 2017. Режим доступу: https://www.imf.org/en/Publications/Staff-Discussion-Notes/Issues/2017/06/16/Fintech-and-Financial-Services-Initial-Considerations-44985
4. ECONSTOR. ZBW. Kregel Jan A., Savona Paolo. The impact of technological innovations on money and financial markets & Public Polica Brief, No. 150. 2020. Режим доступу: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/251474/1/ppb-150.pdf
5. Common Market for Eastern and Southern Africa. Ibrahim A. Zeidy. The role of Financial Technology in changing financial industry and increasing efficiency in the economy. 2022. Режим доступу: https://www.comesa.int/wp-content/uploads/2022/05/The-Role-of-Financial-Technology.pdf
6. Universal Journal of Accounting and Finance. Svitlana Y.Korol, Olena I.Nykyforuk, Ulyana V.Pelekh, Nataliia S.Barabash, Olha M.Romashko. 2022. Режим доступу: https://www.hrpub.org/download/20211230/UJAF23-12225466.pdf