Кононец , МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО ТА ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Кононец Наталія Василівна,
доктор педагогічних наук, доцент; доцент кафедри економічної кібернетики, бізнес-економіки та інформаційних систем Полтавського університету економіки і торгівлі,
orcid.org/0000-0002-4384-1198, natalkapoltava7476@gmail.com

МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО ТА ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Для організації дистанційного та змішаного навчання у Полтавському університеті економіки і торгівлі (ПУЕТ) створено й успішно функціонує відкрите навчальне середовище (ВНС) як штучно сформоване середовище, структура i складові якого сприяють досягненню цілей цифровізованого освітнього процесу. Складниками такого середовища виступають, в першу чергу, дистанційні курси. Сучасні освітні реалії засвідчили, що ВНС є потужним інструментарієм для організації дистанційної та змішаної форм освіти – нової організації освітнього процесу в університетах України, що базується на принципах гнучкості, адаптивності, мобільності, індивідуалізації навчання, свободи вибору, усвідомленої перспективи. ВНС позиціонується науковцями як множина інформаційних ресурсів у вільному доступі, котрі застосовуються в освітньому процесі завдяки розподіленим автоматизованим банкам даних і знань, а також обчислювальним ресурсам, що пропонуються і підтримуються в комп’ютерних мережах (Биков, 2010, Кононец, 2019).
Загалом, сучасне ВНС для дистанційного та змішаного навчання студентів у закладах вищої освіти (ЗВО) складається із таких компонентів: офіційних сайтів ЗВО та кафедр; електронної бібліотеки ЗВО; електронних освітніх ресурсів (електронні посібники й підручники, дистанційні курси, віртуальні класи); файл-серверів ЗВО; платформи для дистанційного та змішаного навчання (рис. 1).


Рис. 1. Відкрите навчальне середовище

Наголосимо, що сучасне ВНС кафедри економічної кібернетики, бізнес-економіки та інформаційних систем є потенційно необмеженим щодо обсягів ресурсів, що можуть бути застосовані в освітньому процесі, чисельності користувачів, які можуть використовувати його засоби і технології, а тому і кількості студентів, які можуть бути спільно залучені до розв’язування єдиного дидактичного завдання. На рисунку 2 зображено обліковий запис викладача в одному зі складників ВНС університету – Головному центрі дистанційного навчання ПУЕТ, створеному на базі Moodle.


Рис. 2. Обліковий запис викладача у Головному центрі дистанційного навчання ПУЕТ

Моніторинг ефективності навчальної діяльності студентів доцільно здійснювати за допомогою відповідної методики, котра розроблена та адаптована на основі методики І. Тодорової (Кононец, 2021, Тодорова, Павленко, 2011, Kononets, Ilchenko, Mokliak, 2020).

Методика визначення ефективності навчальної діяльності студентів під час дистанційного та змішаного навчання
Студентам пропонується анкета (таблиця 1). «Прочитайте наведені далі речення у таблиці. Читати потрібно і ліве, і праве твердження. Визначте, яке з них точніше характеризує Вашу думку стосовно РОН. Потім обведіть тільки одну цифру (бал), яка показує ступінь визначеності даної характеристики. Чим ближче цифра до твердження, тим більше визначено цю характеристику.
Орієнтуйтеся на наступну шкалу: 1 – швидше переважає ця характеристика, чим протилежна; 2 – характеристику виразно визначено; 3 – характеристику визначено дуже сильно; 0 – важко сказати. Від’ємні значення – протилежно до додатних.
Таблиця 1
Анкета для студентів




Шкала оцінювання рівня ефективності навчальної діяльності студентів під час дистанційного та змішаного навчання подана у таблиці 2.
Таблиця 2
Шкала оцінювання


Обробка результатів. У лівій колонці перелічені твердження, які характеризують ефективно організовану навчальну діяльність студента, у правій - твердження, які характеризують неефективно організовану навчальну діяльність. Бали, наближені до лівої колонки, мають знак "+", наближені до правої "–". Усі бали лівого та правого ряду складаються з урахуванням знаків. Кожна підсистема навчальної діяльності подана п'ятьма твердженнями. Для того, щоб обчислити коефіцієнт загальної ефективності навчальної діяльності, уся сума ділиться на 20 (кількість тверджень у бланку).


Список використаних джерел
1. Биков В. Ю. (2010). Відкрите навчальне середовище та сучасні мережні інструменти систем відкритої освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2 : Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. №. 9. С. 9-15.
2. Кононец Н. В. (2021). Модель ресурсно-орієнтованого навчання майбутніх освітніх менеджерів для Нової української школи. Моделі підготовки майбутнього вчителя до Нової української школи: колективна монографія / І. В. Бабенко, В. В. Барбінов, А. В. Барбінова та ін.; за ред. проф. М. В. Гриньової. Полтава: Астрая, 2021. С. 251-279.
3. Тодорова І. С., Павленко В. I. (2011). Психологія і педагогіка. Київ : Центр учб. л-ри. 228 с.
4. Kononets N., Ilchenko O., Mokliak V. (2020). Future teachers resource-based learning system: experience of higher education institutions in Poltava city, Ukraine. Turkish Online Journal of Distance Education-TOJDE. July 2020. ISSN 1302-6488 Volume: 21 Number: 3 Article 14. Р. 199–220.