Кулак, Рогоза, ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПОВНОМАШТАБНОЇ ВІЙНИ

А. М. Кулак, магістр, освітня програма «Економічна кібернетика», Полтавський університет економіки і торгівлі;
М. Є. Рогоза, науковий керівник, завідувач кафедри економічної кібернетики, бізнес-економіки та інформаційних систем, д.е.н, професор, Полтавський університет економіки і торгівлі

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПОВНОМАШТАБНОЇ ВІЙНИ

До війни Україна була експортноорієнтованою. Значною мірою експорту України була металургійна, аграрна, ІТ промисловість, а також продаж електроенергії з атомних і теплових електростанцій закордон. Після атаки на Україну агресора РФ, більшість територій країни було під окупацією та завдавались численних руйнувань. На початку війни люди змушенні були покидати свої домівки, через загрозу своєму життю з боку рф. Тому досить великий був відтік робочої сили закордон, а також змусило багато підприємств реловикувати на захід України. Багато збитків нанесено руйнуванням інфраструктури підприємств, приватних підприємців та громадян. Добровільна мобілізація чоловіків до територіальних військ створила значну кількість вільних робочих місць. Але темпи зростання безробіття з початком війни були значно більшими ніж рівень вивільнення робочих місць, що впливало на рівень експортної спроможності країни.
Окупація найбільшої атомної електростанції (ЗАЕС) та дефіцит електроенергії через бомбардування агресором у листопаді-грудні 2022 року енергетики України значно вплинула на здатність країни експортувати вільну електроенергію закордон.
Із захопленням та руйнуванням маріупольських "Азовсталі" та "ММК Ілліча" (другий і третій за потужністю металургійні підприємства України до війни), а також обмеженнями у виробництві "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Запоріжсталь" (перше і четверте найбільші металургійні підприємства), експорт металу майже припинився.
За даними Державної митної служби, металургійні підприємства України у січні-квітні 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на майже третину (29,7%), якщо порівнювати із відповідним періодом минулого року, - до $2,62 млрд млн. Частка металів у загальних надходженнях від експорту також скоротилася - із 19,5% за січень-квітень 2021 року до 15,65% у цьому році [1].
Аграрна промисловість також постраждала досить суттєво через численне мінування аграрних полів окупантами. Аграрії через захоплення територій Херсонської, Запорізької, Сумської, Харківської, Луганської а також Донецької областей аграрних територій змушенні були засіювати менш родючі ґрунти Західної та Центральної України. Через досить дефіцитний ресурс землі було вирішено засіяти більшість пшеницею, кукурудзою та гречкою для експорту за кордон, а цукрового буряку зменшити [3].
ІТ-сфера була в країні здебільшого розташована на Західній Україні через досить близькість з територіями Європи в які експортували свої ІТ послуги. Деякі громадяни з сфери ІТ через острах своєму життю переїхало закордон, але після повідомлення про безпечність перебування на Заході України частково повернулись. Як не дивно, ІТ сегмент не постраждав, а ще більше наростив обороти. Часті атаки кіберзлочинців на сайти зумовили збільшення попиту на кіберзахисників у багатьох компаніям країни. Довіра до ІТ працівників України зросла, що збільшило надходження замовлень закордону в цьому сегменті економіки. Завдяки цьому збільшились і податки до держави [2].
Кожна країна повністю не може покрити всі сфери економіки, через брак ресурсів, технологій чи виробничих потужностей. Так найбільшим імпортером в Україну до війни були Китай (15%), РФ (9,1%), Німечина (8,2%), Білорусь (6,6%), США (4,5%) та Туреччина (4,4%). Наша країна небагата на нафтопродукти та нафту, тому закупляли її в рф та Білорусі [3].
Автотранспорт є одним із основних засобів у перевезеннях між пунктами призначень та логістиці вантажоперевезень, що потребує необхідного рівня його кількості, а у зв’язку з цим рівень його імпорту для економіки є значним. Найбільше закупівель автомобілей за останні роки відбувається з Німеччини [3].
Після початку війни рф-агресором в Україні імпорт різко скоротився в 2 рази. Найбільшими імпортерами в Україну стали Китай (15,1%), Польща (9,9%), Німечина (8,3%), Туреччина ( 5,2%), США (4,2%) та рф (3,6%). Тому, з початком війни, імпорт з рф різко впав, і наслідком цьому - імпорт нафтопродуктів та нафти із рф скоротився. Розпочався пошук альтернативних постачальників яким стала Польща, через близкість з нашою територією на Заході та виходами Балтійське море для прийому бортів з нафтопродуктами та нафтою. Також разом з рф різке падіння помічаємо імпорту з Білорусі через агресію рф з їх території [3].
Загалом, загальна сума імпорту за 2022 рік склала трохи більше за $44 млрд порівняно з сумою у $73,2 млрд у 2021 році. Незмінним залишився імпорт з Італією, Словаччиною та Нідерландами. Спостерігаємо зростання торгового партнерства з Польщею, Туреччиною, США, Чехією та Індією [3].
Таким чином, за 2022 рік найбільше було імпортовано товарів з категорії нафта та нафтопродукти на $6,8 млрд, що складає 15,6 %[3].
Другу сходинку посіла категорія автомобілі легкові та інші моторні засоби — 5,8% ($2,5 млрд), замінивши категорію газу та нафтопродукти у 2021 році. Частка цієї категорії газу та нафтові продукти складає 4,1 % ($1,8 млрд)[3].
Транспортна інфраструктура належить до стратегічно важливих чинників та рушіїв просторового розвитку України та виконує функцію забезпечуваної ланки. Логістика виступає інфраструктурним каркасом економіки країни та її регіонів, транспортна інфраструктура фактично є фундаментом формування логістичної системи та ланцюгів доданої вартості, нарощення транзитної спроможності країни, здійснення експортно-імпортних операцій і, загалом, задоволення потреб економіки та населення у відповідних послугах [4].
В умовах війни транспортна інфраструктура виконує низку надважливих військових, соціальних, гуманітарних та економічних завдань. Реалізація цих завдань полягає у постачанні військової техніки та іншої допомоги фронту, евакуації і переміщенні населення з небезпечних регіонів, організації та обслуговуванні перевезень вантажів для бізнесу, гуманітарної допомоги тощо. Інфраструктурні об’єкти військово-оборонного комплексу сьогодні найперші зазнають руйнування та знищення і це вимагає певних дій Уряду [4].На початок травня 2022 року ворогом зруйновано та пошкоджено близько 30% інфраструктури. Збитки завдані ворогом, за оцінками експертів, вже перевищує 100 мільярдів доларів. Зокрема, за час ворожих атак було пошкоджено та зруйновано понад 23 тис. кілометрів доріг, 300 мостів, 10 військових аеродромів, 8 аеропортів та 2 порти. Найбільших втрат об’єктів транспортної інфраструктури зазнали Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Одеська, Донецька та Луганська області. Слід відзначити, що в умовах ведення бойових дій неможливо оцінити масштаби всіх руйнувань транспортної інфраструктури, тим більше на Сході та Півдні України, де сьогодні ідуть активні бойові дії та зруйновано населенні пункти [4].
Перешкодою ефективної транспортної логістики, яка відбувається за допомогою автоперевезень, є необхідність оминати небезпечні ділянки та використовувати альтернативні дороги, які не пристосовані до переміщення габаритних вантажівок. За цих обставин, ланцюгові маршрути стають довшими. До того ж релокація бізнесу з потенційно небезпечних територій, метою якої є повне та часткове переміщення виробничих потужностей, ускладнює ланцюги постачання та змінює попит на транспортні перевезення.
Важливим рушієм відновлення та розбудови транспортної інфраструктури у повоєнний період має стати вибір стратегії її відновлення і модернізації, яка органічно впишиться в загальну Стратегію відродження України. Міністерство інфраструктури України декларувало, що більшість об’єктів зруйнованої транспортної інфраструктури можна відновити протягом двох років. Вважаємо, що цей час є достатнім лише для вирішення першочергових завдань, наприклад, щодо спорудження тимчасових шляхів сполучення усіх видів транспорту інших дорожніх шляхів на територіях, які зазнали часткового, або повного руйнування.

Інформаційні джерела:
1. Зростання цін та діра в бюджеті. Як виживає Україна під час війни, BBC News Україна, https://www.bbc.com/ukrainian/features-61594911
2. Як українській економіці вдається виживати під час війни, DW, https://www.dw.com/uk/ak-ukrainskij-ekonomici-vdaetsa-vizivati-pid-cas-vijni/a-65213875

3. Імпорт та експорт України: вплив війни, YouControl, https://youcontrol.com.ua/data-research/import-ta-eksport-ukrayiny
4. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрямки забезпечення стійкості: науково-аналітичне видання / наук. ред. Сторонянська І.З. Львів, ДУ « Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН Україн», 2022, 49 ст.