Дранченко ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Михайло ДРАНЧЕНКО, студент Західноукраїнський національний університет

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ЧИННИК У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Досвід довів життєздатність і ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, в раціональному використанні трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, в створенні гнучких виробництв, сприйнятливих до запитів споживачів і досягненням науково-технічного прогресу. Ринок стимулює підприємства до рішучих дій в оволодінні новими методами господарювання, перебудові своєї діяльності. В умовах ринку підприємство є головним об’єктом господарювання, незалежним товаровиробником, економічний простір для якого практично необмежено, але цілком залежить від уміння працювати беззбитково, пристосовуючись до умов економічного середовища, що змінюється.
На основі цих принципів кожне підприємство будує свій фінансовий (ринковий) механізм, прагнучи до отримання як можна більшої суми прибутків – основного джерела прибутку: економічну і юридичну діяльність здійснює самостійно; витрати здійснює за рахунок прибутків і, як правило, забезпечує прибутковість; гарантує матеріальну відповідальність своїм відособленим майном; забезпечує матеріальну зацікавленість працівників в результатах праці.
При переході до ринкової системи економічних відносин в підприємства отримали самостійність в плануванні своєї господарської і економічної діяльності. Перехід на нові форми господарювання тісно пов’язаний із формуванням нового класу власників. Для них важливо знати вартість своєї частки в капіталі підприємства, що потребує грошової оцінки. Значення цього процесу в умовах кризового стану економіки полягає в потребі оздоровлення фінансового стану економіки країни за рахунок закриття збиткових його ланок через механізм банкротства і санації, продажі підприємств конкретним власникам, які готові взяти на себе всі ризики і відповідальність за управління ними. У цьому випадку визначення ціни підприємства, встановлення реальної вартості майна і виробництва, на нашу думку , стає одним із важливих елементів системи управління фінансами і ринковій економіці.
В економічній літературі наведені різні способи встановлення ціни підприємства, що рівнозначно вартості бізнесу. Саме таким станом речей, можна пояснити наявність наступних видів вартості підприємства:
1. Ринкова вартість. Це виражена в наявних грошах або їх еквівалентах рівнозначна ціна, що задовольняє як продавця, так і покупця. Іншими словами, грошова оцінка підприємства повинна мати часову і просторову визначеність.
2. Інвестиційна вартість. Передбачає оцінку підприємства для конкретного інвестора або групи інвесторів і розраховується на основі індивідуальних вимог до вкладених засобів.
3. Внутрішня або фундаментальна вартість. Це оцінка внутрішніх можливостей підприємства, яка ґрунтується на прогнозі ринкової ціни його активів і діяльності в майбутньому.
4. Заставна вартість. Це вартість активів, яку кредитор розраховує одержати від їх реалізації у випадку нездатності підприємства виконати взяті зобов’язання.
5. Ліквідна вартість. Визначається у випадку банкрутства як різниця між виручкою від реалізації активів підприємства і затратами по його закриттю.
Для визначення вартості конкретного підприємства потрібно пройти чотири етапи:
1. Грошова оцінка ресурсного (майнового) потенціалу.
2. Визначення ринкової вартості цього потенціалу на основі споживчої зацікавленості шляхом порівняння відносних показників оцінюваного підприємства і середніх по регіону або групі однорідних підприємств, відібраних по якомусь іншому критерію чи ознаці.
3. Коректування прогнозного балансового прибутку підприємства до рівня фінансової стійкості оцінюваного об’єкта.
4. Визначення ринкової ціни підприємства.
Оскільки обліково-аналітична інформація є віддзеркаленням подій та фактів, пов’язаних з забезпеченням фінансової стабільності підприємства, вона повинна відповідати концептуальним засадам щодо здійснення такої діяльності. Тому обліково-аналітична інформація повинна бути репрезентативною, тобто задовольняти вимоги усіх груп зацікавлених користувачів, сприяти ефективному використанню корпоративних ресурсів, мати прогностичний характер, що дозволяв би завчасно оцінювати перспективність прийнятих тактичних і стратегічних управлінських рішень.
Таким чином, в залежності від вимог, що висуваються до обліково-аналітичної інформації, вона може володіти різними комбінаціями притаманних їй якісних властивостей завдяки добре підібраному і вміло використаному аналітичному інструментарію управління вартістю бізнесу, яким наділений економічний аналіз.

Список використаних джерел

1. Антикризове корпоративне управління: теоретичні та прикладні аспекти / С. С. Гасанов, А. М. Штангрет, Я. В. Котляревський та ін. К.: ДННУ “Акад. фін. управління”, 2016. 301 с.
2. Коваленко В. В., Суганяка М. В., Фучеджи В. І. Антикризове фінансове управління в системі суб’єктів економічної діяльності: методи та інструменти оцінювання : монографія. Одеса. 2018. 400 с.
3. Сало А. В. Характеристика сутності та поняття антикризового фінансового управління. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. №22. С. 412 – 418.