Товма, Кононенко, ЦИФРОВІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ В УКРАЇНІ

В.А. Товма, ЗВО ОПП «Фінанси, банківська справа та страхування»
Ж.А. Кононенко, доцент, к.е.н.
Полтавський університет економіки і торгівлі

ЦИФРОВІ ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ В УКРАЇНІ

Розвиток цифрових фінансових послуг в умовах є актуальним та значущим, оскільки цифрові фінансові послуги є одним з ключових факторів модернізації фінансового сектору, покращення доступності та якості фінансових послуг для населення та бізнесу, забезпечення конкурентоспроможності країни на світовому ринку.
Увагу приділено особливостям, перевагам, проблемним питанням та перспективам розвитку цифрових фінансових послуг в Україні та роль фінтех-компаній у цьому процесі.
Вектор нашого питання направлений на узагальнення інформації щодо сутності цифрових фінансових послуг, що є важливим інструментом підвищення ефективності та інноваційності фінансового сектору; на розуміння змісту та характеристики потенціалу для розвитку цифрових фінансових послуг на рівні країни; на визначення особливостей фінтех-компанії, які є активними учасниками та лідерами ринку цифрових фінансових послуг і пропонують новаторські рішення та моделі надання фінансових послуг.
Для покращення ситуації на ринку цифрових фінансових послуг в нашій державі актуальним є наявність сприятливого інвестиційного клімату, партнерства між державою, банками та фінтех-компаніями.
Отже, цифрова економiка – це економiка, яка базується на створеннi, обмiнi i використаннi цифрової iнформацiї за допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Вона характеризується такими особливостями: глобальний характер, мережева структура, висока швидкiсть обробки i передачi даних, низькi трансакцiйнi витрати, висока конкуренцiя, iнновацiйний потенцiал. Цифрова економiка вимагає нових форм надання i споживання фiнансових послуг. Останні – це фiнансовi послуги, якi надаються за допомогою цифрових платформ i технологiй, таких як iнтернет, мобiльнi пристрої, блокчейн, штучний iнтелект, бiг-дата тощо. Сутнiсть цифрових фiнансових послуг полягає в тому, що вони дозволяють здiйснювати фiнансовi операцiї безпосередньо мiж учасниками ринку без посередництва традицiйних фiнансових iнститутiв, таких як банки, страховi компанiї, пенсiйнi фонди тощо .
Цифрові фiнансові послуги на сьогодні класифікуються за рiзними критерiями. Прикладом може бути наступна:
1) за типом послуг (платежі, кредитування, iнвестування, страхування тощо);
2) за типом платформи (веб-сайти, мобiльнi додатки, соцiальнi мережi тощо);
3) за типом провайдера (фінтех-компанії, банки, телекомунікаційні компанії тощо).
Особливості цифрових фінансових послуг полягають в тому, що вони мають такі переваги: висока доступність, зручність, швидкість, низька вартість, персоналізація, безпека; але також такі недоліки: високий ризик кіберзлочинності, недостатня правова регуляція, низький рівень довіри та фінансової грамотності споживачів.
Світовий ринок цифрових фінансових послуг зазнав значного росту та розвитку в останні роки. За даними Всесвітнього банку, у 2020 році близько 1,7 млрд людей не мали доступу до фінансових послуг, але 1,1 млрд з них мали мобільний телефон. Це свідчить про великий потенціал цифрових фінансових послуг для фінансової інклюзії та боротьби з бідністю. За прогнозами, до 2025 року обсяг ринку цифрових фінансових послуг складе 26,5 трлн доларів, що у 2,5 рази більше, ніж у 2019 році.
Основними драйверами росту ринку є: поширення iнтернету та мобiльних пристроїв, попит на зручнi та дешевi фiнансовi послуги, пiдтримка влади та мiжнародних органiзацiй, iнновацiї та конкуренцiя на ринку.
Однак ринок цифрових фiнансових послуг також стикається з деякими проблемами та викликами, такими як: недостатня правова регуляцiя та нагляд, високий ризик кiберзлочинностi та шахрайства, низький рiвень довiри та фiнансової грамотностi споживачiв, нерiвномiрний доступ до цифрових фiнансових послуг у регiонах та серед рiзних груп населення. Для подолання цих проблем та викликiв необхiдно застосовувати комплексний пiдхiд, який передбачає спiвпрацю всiх зацiкавлених сторiн: держави, банкiвського сектору, фiнтех-компанiй, споживачiв та громадянського суспiльства. Також необхiдно враховувати мiжнародний досвiд та найкращi практики у сферi цифрових фiнансових послуг.
Фінтех-компанії є активними учасниками та лідерами ринку цифрових фінансових послуг, оскільки вони пропонують новаторські рішення та моделі надання фінансових послуг, які відрізняються від традиційних за такими параметрами: більша доступність, зручність, швидкість, низька вартість, персоналізація, безпека. Фінтех-компанії – це компанії, які використовують цифрові технології для надання фінансових послуг або поліпшення функціонування фінансового сектору. Фінтех-компанії можна класифiкувати за рiзними критерiями, наприклад: за типом послуг (платежi, кредитування, iнвестування, страхування тощо); за типом технологiї (блокчейн, штучний iнтелект, бiг-дата тощо); за типом спiвпрацi з банками (конкуренти, партнери, постачальники тощо).
Приклади фiнтех-компанiй: PayPal, Revolut, Monzo, TransferWise, Klarna, Stripe, Robinhood, Lemonade тощо. Інновацiйнi моделi надання цифрових фiнансових послуг фiнтех-компанiями базуються на таких принципах: цифрова iдентифiкацiя клiєнтiв, мобiльна доставка послуг, аналiтика даних та машинне навчання, децентралiзацiя та довiра, гамiфiкацiя та соцiальна взаємодiя. Цi моделi дозволяють фiнтех-компанiям залучати та задовольняти потреби рiзних сегментiв ринку, зокрема молодого поколiння, малого та середнього бiзнесу, непробанкованих та недобанкованих груп населення тощо.

Список використаних джерел
1. Шевченко О.М., Рудич Л.В. Розвиток фінансових технологій в умовах цифровізації економіки України. Ефективна економіка, 2020, № 7. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/7_2020/63.pdf
2. Кудь А.А. Феномен віртуальних активів: економіко- правовий аспект. Міжнародний журнал освіти та науки, 2020, № 3. URL: https://culturehealth.org/ijes_archive/IJES.2020.3.3.pdf
3. Сoляник Л.Г, Зaмковий О.І, Водоп’янов В.С. Гроші, фінанси та кредит. Ринок FintechI-послуг в Україні: тенденції розвитку і поширення на тлі оптимізації банківських ризиків Випуск 70. 2021 С. 143-150