Омельченко, МІГРАЦІЯ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Б.В. Омельченко, студент, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

МІГРАЦІЯ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Сьогодні цифрові технології є постійним складником життя людей і їхньої діяльності, зі смартфонами, глобальними інформаційними мережами та ШІ як стандартними складовими повсякденного життя. Це призводить до того, що суспільство в цілому стає значно залежним від цифрових технологій та їхніх конкретних інфраструктур. Цифровізація трансформує існуючі робочі місця, вимагаючи нових навичок для виконання нових завдань, що може означати необхідність перекваліфікації або заміни нинішньої робочої сили працівниками, які вже володіють цими навичками.
В епоху цифрової економіки компетентність та якість людського капіталу набувають нових вимірів, про що свідчить низка досліджень. Серед нових вимог і компетенцій, необхідних для людського капіталу в сучасну епоху, можна виділити наступні:
• Підвищення рівня освіти, оскільки технологічні зміни вимагають нових кваліфікацій через спеціалізовану освіту;
• Цифрові навички для відбору, скорочення, синтезу та оцінки величезної кількості інформації у статистичній формі, графічної або описової інформації;
• Ряд технічних навичок пошуку інформації, усвідомлення того, що користування Інтернетом передбачає його відповідальне використання в кіберпросторі.
• Навчання навичкам розуміння перспектив або різних точок зору, набуття критичних навичок для аналізу та оцінки достовірності інформації, набуття досвіду доступу до різних форм інформації, ознайомлення з цифровим середовищем, розуміння цифрових технологій та адаптації до цього віртуального середовища, враховуючи тривалий час, проведений в Інтернеті[1].
Одним із відчутних результатів технологічного прогресу стало збільшення обсягу інформації про трудову міграцію в Інтернеті та послуг електронного урядування, спрямованих на підтримку мігрантів. Прикладом можуть слугувати освітні послуги, зокрема мовні курси, які перейшли в онлайн, і, як наслідок, призвели до збільшення можливостей для віддалених працівників і зменшення витрат на проекти.
Крім того, дедалі більше мігрантів знаходять свою першу роботу через платформи, які фільтрують кандидатів за знаннями та компетенціями, а потім підбирають їм клієнтів, у тому числі й у фізично віддалених регіонах. За останні роки кількість таких сервісів серйозно зросла і включає такі платформи, як Uber, Wolt, Just Eat, Glovo та Bolt для доставки їжі та замовлення автомобілів; Distributed, Nerdapp, Topcoder та Ework для фахівців з конкретними ІТ-навичками; Appjobs, Upwork та Fiverr для осіб з більш широким спектром навичок; а також TalentPools, Sigma Software та EmployUkraine для компаній, які шукають українські таланти за допомогою цифрових технологій. Більшість платформ вимагають лише підключення до Інтернету, смартфон або комп'ютер із встановленим додатком, щоб почати заробляти гроші без необхідності володіти глибокими мовними навичками та кваліфікацією місцевого ринку або проходити адміністративні процедури[5].
Електронні платформи з пошуку роботи мають значний вплив на ринки праці в Європі та Центральній Азії. У 2020 році доходи від цих платформ становили приблизно 20 мільярдів євро. Тільки в Європейському союзі існує понад 500 цифрових платформ для праці, на яких зайнято понад 28 мільйонів працівників. Прогнозується, що до 2025 року їхня кількість зросте до 43 мільйонів осіб[4].
На додаток до послуг з підбору персоналу, зростає попит на отримання віз онлайн, щоб мігранти могли легально працювати в країнах призначення, особливо з огляду на те, що час очікування на видачу віз є значним у Європі та Центральній Азії. Завдяки діджиталізації існує прагнення зробити процеси подання візових заявок більш безпечними і менш вразливими до крадіжок і шахрайства, а також простішими для заявників. В ЄС це проявляється у прийнятті пропозиції щодо модернізації Візової інформаційної системи, постійному розвитку систем в'їзду-виїзду та ETIAS. Хоча в деяких випадках заявникам може знадобитися особисто з'явитися до консульства - наприклад, тим, хто подає заяву вперше, або особам, яким необхідно оновити біометричні дані, - прийом можна забронювати онлайн.
Попри безліч переваг, які цифровий перехід приносить усім учасникам трудової міграції, стрімкий технологічний прогрес водночас виявляє прогалини та слабкі місця, які системам, країнам і мігрантам необхідно подолати, щоб повністю використати його потенціал. Визнання кваліфікацій, а також навичок і талантів, якими володіють трудові мігранти, є серйозною проблемою, оскільки його відсутність впливає на їхню здатність бути працевлаштованими. Компанії та організації не завжди розуміють, що можуть запропонувати мігранти, а уряди та органи державної влади не мають процесів або засобів для визнання навичок і вмінь, набутих в інших країнах. Багато експертів говорять про потенціал діджиталізації для вирішення проблеми визнання навичок, але існує низка перешкод, які необхідно подолати, перш ніж це стане реальністю[2].
Підсумовуючи, у контексті цифрової економіки та міграції висококваліфікованої робочої сили важливо визначити, що цей процес не лише трансформує ринок праці, а й вимагає нових компетенцій від працівників. Зростаюча залежність від цифрових технологій підкреслює необхідність підвищення рівня освіти та розвитку цифрових навичок. За останні роки спостерігається значний вплив цифрових платформ на ринки праці, що дозволяє мігрантам знаходити роботу через онлайн-сервіси.

Список використаних джерел
1. Human Capital in Digital Economy: An Empirical Analysis of Central and Eastern European Countries from the European Union / A. Grigorescu et al. Sustainability. 2021. URL: https://doi.org/10.3390/su13042020.
2. Přívara A., Masárová T., Tupá M. Migration and Labour Market Competitiveness: The Case of EU. Journal of competitiveness. 2023. No. 1st Revision. URL: https://doi.org/10.744/joc.2023.01.08.
3. Artecona R., Chau T. Labour issues in the digital economy. ECLAC. 2017. Studies and Perspectives - Washington, D.C, N° 17.
4. Service M. R. Digital platform workers: EU rules one step closer. Epthinktank. URL: https://epthinktank.eu/2023/06/22/digital-platform-workers-eu-rules-one-step-closer/.
5. Bearson D., Kenney M., Zysman J. Measuring the Impacts of Labor in the Platform Economy. Denk Fabrik. 2021. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3363003.